Вчителям додали навантаження та клопоту

Чи доводилося вам замислюватись над тим, яке мінливе людське життя? Як стрімко і часто незворотньо змінюються обставини? І що доля тих, хто нам дорогий, багато в чому залежить від оточуючих – чи будуть поруч, чи зможуть надати допомогу. Далі на  zaporizhzhia.one.

Повинні і зобов’язані?

Про те, що представники деяких публічних професій – вчителі, рятувальники, поліцейські, залізничники, військовослужбовці – зобов’язані вміти правильно надати першу домедичну допомогу, відповідальні особи говорили вже давно. Відповідна дисципліна присутня в навчальному плані всіх цих професій, але знання дає часто фрагментарні і неповні. Багато зі студентів з яких-небудь причин не хочуть детально вивчати правила надання долікарської допомоги, оскільки не бачать в цьому сенсу. Випадки, коли це дійсно стає в пригоді, на щастя, не такі часті. Крім того, викладачі іноді мають точно таку ж думку і навчають «для галочки», супроводжуючи освітній процес коментарями на кшталт «ну ось тут – так, просто запам’ятайте, розуміти вам ні до чого». Все разом це впливає на ставлення до освоєння курсу вкрай негативно, а в результаті – залишає серйозні прогалини в знаннях молодих фахівців.

Також важливим фактором, що геть відбиває будь-яке бажання допомагати потерпілому, надаючи йому долікарську допомогу, є суворе українське законодавство у медичній галузі. Людині, яка хотіла допомогти, але з якихось причин не змогла зробити цього повноцінно, в результаті чого потерпілий помер або стан його здоров’я погіршився, загрожує кримінальна відповідальність за вбивство, вчинене через необережність. Фахівці в області права акцентують увагу на можливості застосування формулювання «крайня необхідність», що допомагає уникнути відповідальності, але це вже юридична казуїстика, заглиблюватися в яку найменше має бажання випадковий свідок трагічної події. І часто або іде з місця інциденту, або обмежується викликом «Швидкої допомоги».

Представників вищевказаних професій хочуть позбавити можливості послатися в разі чого на свою непоінформованість і зобов’язати надавати домедичну допомогу незалежно від власного бажання.

г

З козирів зайшли

Перш за все в уряді наважилися на кардинальні зміни в законодавстві. Зокрема, пропонується імплементувати в українське законодавство всесвітньо прийняті норми, які звільняють того, хто надає допомогу, від кримінальної відповідальності в разі неуспішності його дій. Цей закон також отримав в Європі і США назву «Закон про доброго самаритянина». Відповідне нововведення в українських реаліях пропонується назвати «імунітет від відповідальності».

7

Учителям – вчитися!

Невідомо ще, як саме воно запрацює і наскільки буде ефективно, проте вже організовані і діють курси, зокрема, для педагогів, на яких вчителів вчать правильно робити штучне дихання і непрямий масаж серця, зупиняти кровотечу і надавати допомогу при різноманітних травмах. Така програма стартувала в 2018 році, і в педагогіці була приурочена до запуску Нуш (Нової української школи). Курс навчання складається з двох циклів: теоретичного і практичного. Правда, не всім педагогічним колективам поки пощастило побачити у себе на робочому місці інструкторів. Багато з них поки обмежуються тими знаннями, вміннями і навичками, які придбали на онлайн-платформі EdEra.

Ті люди, хто так чи інакше за родом своєї діяльності причетні до надання першої допомоги або навчання цього, в один голос стверджують, що ініціатива ця однозначно правильна, потрібна і своєчасна. При цьому вони найчастіше посилаються на зарубіжну практику, де відповідні навички отримують «в навантаження» до водійських прав або диплому про вищу освіту. Однак законодавство цих країн вже давно лояльне до тих, хто не має відповідної освіти, а лише намагається допомогти. Однак, повертаючись до теми педагогів, ми практично щодня спостерігаємо упереджене до них ставлення з боку учнів та їх батьків, а тому будь-який вчитель зараз виявляється затиснутий в лещата зобов’язань: з одного боку – допомога надати зобов’язаний, з іншого – ні найменша похибка незалежно від результату НЕ вислизне з уваги громадськості, схильної перебільшувати будь-яку провину людини, яка обрала нелегку, але благородну професію.

7

Статистика, що надихає

За офіційною статистикою, щорічно в Україні близько 150 тисяч людей не встигають потрапити в лікарні і вмирають від різноманітних травм (в тому числі ДТП) і серцево-судинних захворювань (тут пальму першості тримають інфаркти та інсульти). І, якщо вірити прикладам розвинених країн, що вже пройшли необхідні зміни, 54% з них абсолютно реально врятувати фактично силами добровольців, які елементарно дадуть потерпілому шанс дожити до приїзду лікарів «швидкої».

8

Пед «апгрейд»

Активні дії, спрямовані на «перепрошивання» вчительського складу підозріло збігаються у часі і просторі з «позбавленням» шкіл медичних працівників. З 2018 року вважається, що медсестри і педіатри штатам освітніх установ більше не потрібні, тому їх перевели в поліклініки, а в школи і садки вони здебільшого приходять за графіком, і не кожен день. Безумовно, в таких реаліях педагоги повинні вміти їх замінити, але те, чия допомога в критичній ситуації краще – медика з відповідним дипломом, або вчителя, що прослухав в кращому випадку одноденний теоретико-практичний курс, а в гіршому вебінар – питання риторичне. Як допоміжна ланка на сторожі дитячого життя і здоров’я будь-який підготовлений педагог набагато краще будь-якого непідготовленого, тут з Міносвіти не посперечаєшся. Однак залишити школу без постійно присутніх медичних працівників – теж ініціатива не найкраща.

Крім того, будь-який медик розповість вам, що в профільних інститутах вчать не тільки рятувати життя чужих людей, а й дбати про своє власне. Іншими словами – медик не знехтує особистою безпекою і не допустить, наприклад, контакту з біологічними рідинами (кров, слина, гній) без засобів індивідуального захисту. А чи навчені цього педагоги? Чи приділялася увага таким тонкощам? Чи головне – відзвітувати про результат?

More from author

LEAVE A REPLY

Please enter your comment!
Please enter your name here

Все-таки так чи скоріше ні? Що не так з планами по поверненню в школи?

Більшість запорізьких батьків з тривогою очікує «зведення з полів», які дозволять зрозуміти, чого очікувати їм та їхнім дітям від нового навчального року....

Запорізькі школярі отримають нові документи про освіту

Без сумніву, всі представники старшого покоління пам'ятають свою гордість в той момент, коли їм вручали так званий «Атестат зрілості» (а інакше кажучи...

Азовський антипіар. Як воно відпочивати на курортах Азова після бурі

Настання традиційного курортного сезону зазвичай з нетерпінням чекає абсолютна більшість жителів приморських міст і селищ, адже саме ці галасливі літні місяці, наповнені...