Ні для кого не секрет, що стан системи освіти в сучасній Україні вельми сумний. Нарікання батьків, учнів і громадськості викликає буквально кожне звено, від дошкільної освіти до вищої. Причому масштаб проблеми зростає разом з дитиною. Якщо для дошколятка максимальну складність, як правило, становить просто потрапити в садочок, то до шкільного віку батьків чекають найрізноманітніші побори, нав’язування покупки додаткових навчальних посібників, низька якість викладання окремих предметів (а то й зовсім відсутність з них вчителів, особливо в сільських школах) . Цей список можна продовжувати ще довго проблемами різного ступеня драматичності, але всі вони тьмяніють поруч з тим, що чекає абітурієнтів та учнів випускних класів. Далі на zaporizhzhia.one.
Що? Де? Почому?
По-перше, їх чекає абсолютна невизначеність. До здачі ДПА та ЗНО залишилися лічені місяці, а учні та їх батьки ще не скрізь мають усю повноту інформації: чи всі школи будуть набирати 10 класи і скільки саме? Чи не змінить цього новоприйнятий закон про освіту? Як будуть розподілятися профілі? Тут найбільше побоювання викликає той факт, що невідомо, яку ступінь впливу на майбутній напрямок навчання дитини матиме школа, а яку віддадуть на відкуп самим школярам та їхнім батькам. Зацікавлені в майбутньому своїх чад мами і тата часом небезпідставно підозрюють директорів шкіл в спробі нав’язати профіль виходячи не з переваг і схильностей дитини, а для того, щоб забезпечити ставками вчителів. Крім цього, батьків хвилює, чи не зміняться правила вступу до установ вищої освіти (так тепер по-новому в Україні називають старі добрі ВНЗ). Майже щороку змінюють прохідний бал ЗНО (поріг відсічки – здав – не здав), а у 2019 відмінили деякі особливі можливості для переможців предметних олімпіад та МАНу, назвавши їх корупційними. Це було дуже несподівано та неприємно для тих дітей та їх батьків, хто вже протягом кількох років старанно працював, саме щоб отримати преференції при вступі.
Курс на ВНЗ
Що до самих вищих навчальних закладів, то їх теж чекає багато хвилюючих нововведень. Перш за все варто сказати про те, що принцип їх фінансування змінюється кардинальним чином (туди включається такий параметр, як ефективність навчання, заснована на показниках працевлаштування випускників). Крім того, пильніше стежити стануть за так званою академічною чеснотою (тобто карати за плагіат в наукових роботах). Також установам здобуття вищої освіти дозволили креативити з дизайном дипломів і розробляти їх самостійно, не спираючись на єдиний державний зразок, як це було дотепер.
Всі – в ПТУ!
Але головних змін належить зазнати колишнім професійно-технічним училищам, перейменованим нині в ліцеї. За задумом міністерства освіти, вчорашні ПТУ мають незабаром стати флагманами післяшкільної освіти.
Про те, що українська економіка відчайдушно потребує фахівців робітничих професій, говорили вже десять років тому. Тоді в результаті аналізу ринку праці було виявлено сильну невідповідність між попитом на здобуття вищої освіти на юридичних, економічних, фінансових спеціальностях, і пропозиціями про працевлаштування таких випускників. У робочих же спеціальностях було з точністю до навпаки: роботодавці буквально в чергу вишиковувалися за кваліфікованими електриками, зварниками, малярами-штукатурами, але вступати і вчитися на цих спеціальностях молоді люди не хотіли. У наші дні проблема ще більше ускладнилася за рахунок трудової міграції на заробітки за кордон. Ті сміливці, хто все-таки отримав робочу спеціальність, виїжджають з України, так як оплата праці в Польщі, Німеччині, Литві та інших країнах Євросоюзу непорівнянна з оплатою у нас. Відповідно, «перекіс» у вітчизняній економіці став дуже критичний. З одного боку – майже повальне безробіття людей, що мають свіжі дипломи про вищу освіту, а з іншого – неможливість українським роботодавцям знайти собі працівників без такого.
В Європу через профіль
Тому в законі про освіту, прийнятому в січні Верховною Радою, який є по суті своїй продовженням взятої на озброєння раніше концепції «Нова українська школа», прописано існування двох варіантів отримання повної середньої освіти. Перший – на базі так званих академічних ліцеїв, де учні зможуть здобути профільну, поглиблену освіту з обраних предметів, а значить – і якісну довузівську підготовку. Такий підхід називають прогресивним і європейським, так як за кордоном він непогано зарекомендував себе. Ті ж, хто не зможе або не захоче продовжувати навчання в академічних ліцеях, матимуть можливість вступити до коледжу і разом з повною загальною середньою освітою отримати робітничу спеціальність.
Престижна проф-тех освіта
Щоб зробити отримання професійної освіти для студентів більш привабливим, в міністерстві винаходять різні нововведення. Наприклад, обіцяють переоснастити та модернізувати матеріально-технічну базу всіх нинішніх ПТУ (в Запоріжжі і області їх діє 29 за станом на січень 2020 року). Правда, не уточнюють, де візьмуть на це кошти. Ще одна популярна «завлекалівка» – це той факт, що студентам, які проходять виробниче навчання безпосередньо на базі конкретного підприємства, буде нараховуватися конкурентна зарабітна платня, а після закінчення навчання буде можливість працевлаштуватися в уже знайомий колектив.
Планується також налагодити тісну комунікацію з місцевими підприємцями, які за родом діяльності потребують робітників. Передбачається навіть можливість для них брати участь у виборах керівників закладів професійної освіти (як озвучив на нараді в Запорізькій облдержадміністрації заступник міністра освіти України Петро Коржевський). Таким чином, ми можемо спостерігати активні спроби міністерства залучити представників бізнесу до адміністрування і, можливо, фінансування навчальних закладів цієї спрямованості.
Поки ж в Україні не спостерігається сильного попиту на місця в ПТУ. Вони традиційно цікавлять лише третину абітурієнтів, тоді як переважна більшість все ж мріє про вищу освіту.
