Запорізька Біблійна Семінарія – це унікальний навчальний заклад, який поєднує глибоке вивчення Святого Письма, богословську освіту та підготовку служителів для християнських громад. Вона є важливим осередком духовного зростання у Запоріжжі. У цьому навчальному закладі здобувають освіту майбутні пастори, місіонери та християнські лідери. Вони отримують не лише знання, а й практичний досвід для подальшого служіння. Більше на zaporizhzhia.one.
Початок шляху
У січні 1994 року, на запрошення старшого пресвітера Запорізької області Павла Петровича Метленка, до міста прибув представник американської місії “Greater Europe Mission” Дон Бругман. Його місією було організувати Біблійний коледж у Запоріжжі. У лютому 1994 року разом із Доном Бругманом до Запоріжжя приїхали доктор Марк Маккі та його дружина Джоен. Після переговорів ухвалили рішення призначити Марка Маккі директором коледжу. Місія “Greater Europe Mission” розробила навчальну програму, а студентам запропонували навчання на факультетах “Пасторське служіння”, “Проповідники”, “Християнська освіта” та “Керівники хору”. У червні 1994 року коледж орендував приміщення на вул. Совхозній, де силами місцевих братів і сестер провели ремонт. 11 вересня відбулося урочисте освячення будівлі, а вже наступного дня розпочалися заняття. Першими студентами стали 87 осіб із Запоріжжя та області, більшість із яких уже брали участь у церковному служінні.
У 1996 році коледж випустив перших 55 випускників. Протягом наступних років навчальний заклад стрімко розвивався, і до 2006 року кількість випускників сягнула 573 осіб. 1 травня 2004 року Запорізька Біблійний Коледж-Семінарія отримав“статус кандидата” в Євроазіатській акредитаційній асоціації, що підтвердило високу якість навчальних програм. У 2006 році ректором ЗБКС став доктор Володимир Олексійович Дегтярьов.
2007 рік відзначився першим випуском бакалаврських програм “Бакалавр пасторського служіння”, “Бакалавр богослов’я” та заочної програми “Бібліотекар церкви”. У 2008 році стартувала оновлена програма “Бакалавр християнської освіти”, а академічним деканом було призначено Володимира Івановича Горбенка. Того ж року семінарія переїхала в нове приміщення, що належить Центральній церкві ЄХБ м. Запоріжжя. У 2012 році, за підтримки “Tyndale Theological Seminary” (Нідерланди), ЗБКС відкрила програму “Магістр богослов’я”. Того ж року завершилося будівництво нової будівлі семінарії, а 6 жовтня відбулося урочисте освячення.
У жовтні 2014 року семінарія відзначила своє 20-річчя. Протягом наступних років продовжувалося розширення навчальних програм та відкриття нових філій. У 2015 році відбувся перший випуск студентів, які навчалися в Дніпропетровській і Нікопольській філіях ЗБКС. У 2016 році кількість випускників перевищила 800 осіб. 26 жовтня 2024 року Запорізька Біблійна Семінарія відсвяткувала своє 30-річчя. Протягом трьох десятиліть вона залишалася вірною своїй місії, виховуючи нове покоління проповідників, пасторів, місіонерів і служителів. 
Розвиток запорізького братства
Євангельський рух на Запоріжжі пройшов нелегкий шлях, досягнувши успіху завдяки наполегливій праці вірян. Найважчим періодом стали роки з 1894 по 1905, коли протестантська віра в Україні була оголошена забороненою єрессю, а її прихильників називали “штундами”. Баптистів позбавляли права на вінчання, поховання на кладовищах, а їхніх дітей навіть не реєстрували. Проте Господь дав сили вистояти.
Ситуація змінилася в 1905 році, коли в країні було проголошено свободу віросповідання. Церкви почали швидко зростати, і вже 1907 року пресвітер Ф. П. Балихін скористався можливостями царського указу від 17 жовтня 1906 року та зареєстрував у Запоріжжі Астраханську церкву. Вона отримала право поширювати свою релігійну діяльність на всю губернію. Діяльність Балихіна мала значний вплив, що підтверджує відгук губернатора у 1916 році. Він зазначав, що Балихін активно об’їжджав Таврійську губернію, поширюючи баптистське вчення, у результаті чого громади утворилися в Бердянську, Керчі, Феодосії та інших містах. До 1915 року в Таврійській губернії вже існувало 30 церков ЄХБ.
Перша світова війна внесла свої корективи. Втомлена війною влада шукала винних і знайшла їх серед баптистів, звинувативши їх у зв’язках із німцями. У 1915 році євангельські громади були закриті, а їхніх служителів, зокрема Ф. П. Балихіна, І. Вітрова, Ф. Шенемана та інших, відправили на заслання. Повернутися додому вони змогли лише після Лютневої революції 1917 року.
За часів радянської влади початковий період відносної свободи сприяв зростанню євангельських церков. До 1927 року в області діяли 33 громади, що об’єднували 840 членів. Однак наприкінці 1920-х років антирелігійна пропаганда набирала обертів, і вже на початку 1930-х церковне життя знову опинилося під загрозою – більшість громад були закриті.
Попри жорстокі переслідування, віряни не втратили своєї відданості Богу. Після Другої світової війни, у 1944 році, тиск на релігійні громади дещо послабшав, і церквам дозволили проводити богослужіння в молитовних будинках. Однак утиски з боку атеїстичної влади тривали аж до кінця 1980-х років, коли релігійна свобода в Україні почала відроджуватися.
Віровчення та цінності семінарії
Семінарія стала благословенням для багатьох церков. За роки її існування понад 800 випускників пішли дорогою служіння. Випускники ЗБС несуть Боже Слово в Україні, Молдові, Казахстані, Вірменії, країнах Прибалтики та інших куточках світу. Вони стали пасторами, проповідниками, місіонерами, викладачами, керівниками молодіжних служінь і наставниками для нових поколінь вірян. Віровчення семінарії:
- Святе Письмо – єдине, богонатхненне Слово Боже, найвищий авторитет у питаннях віри та життя.
- Бог-Творець – досконалий і вічний, існує в трьох особах: Отець, Син і Дух Святий.
- Ісус Христос – істинний Бог і істинна людина, народжений від Діви Марії, помер за гріхи світу, воскрес, вознісся на небеса і є нашим Заступником.
- Людина створена за образом Божим, але впала в гріх і духовно померла. Відродження можливе лише через Святого Духа та віру в Христа тощо.
ЗБС пишається своїм викладацьким складом, до якого входять авторитетні богослови та служителі з багаторічним досвідом. Вони здобули освіту в провідних духовних закладах і щодня передають студентам не лише знання, а й власний досвід служіння.
Особливі умови вступу до семінарії
Кожен, хто прагне здобути богословську освіту, має бути членом помісної церкви ЄХБ щонайменше рік. Це не просто формальна вимога, а підтвердження духовної зрілості та відданості спільноті віруючих. Важливо не лише відвідувати церкву, а й активно служити в ній. Від майбутніх студентів очікується щонайменше рік практичного досвіду у церковному служінні – це може бути проповідницька діяльність, допомога в молодіжному русі чи робота з дітьми.
Знання основ християнського вчення, історії Біблії та змісту канонічних книг є необхідною умовою для вступу. Семінарія допоможе розширити це розуміння, але міцний фундамент віри має бути закладений заздалегідь. Абітурієнт повинен мати повну середню освіту та демонструвати академічні здібності, адже навчання в семінарії вимагає серйозної інтелектуальної роботи. Духовний шлях абітурієнта не може бути лише його особистим вибором – він має бути підтверджений церквою. Для цього потрібні рекомендаційні листи від пастора та двох служителів, які знають кандидата особисто й можуть засвідчити його духовну зрілість. Також перед початком занять необхідно підготувати та подати всі документи. Це завершальний етап, який підтверджує серйозність намірів абітурієнта.