Запорізький край має багату історію, яку досліджували й зберігали видатні науковці. Серед них особливе місце займає Віктор Чабаненко – відомий краєзнавець і дослідник, який присвятив своє життя вивченню історії, культури та традицій цього регіону. Його праці стали цінним джерелом знань про минуле Запоріжжя, сприяли збереженню національної пам’яті та відкрили нові сторінки історії. У своїх дослідженнях він не лише висвітлював ключові події та постаті, а й намагався передати дух епохи, у якій жили наші предки. Більше на zaporizhzhia.one.
Трохи про дослідника Запорізького краю
Віктор Антонович Чабаненко (1937-2014) – видатний український мовознавець, фольклорист, етнограф, письменник і поет, публіцист, перекладач, педагог та громадський діяч. Його ім’я відоме далеко за межами України, адже він зробив вагомий внесок у розвиток мовознавства, літературознавства та етнографії. Доктор філологічних наук, академік Академії наук Вищої школи України, член Національної спілки письменників України, заслужений діяч науки і техніки – це лише частина його численних звань та досягнень.
Народився Віктор Чабаненко 12 вересня 1937 року у селі Єлизаветівка (Балківська сільрада) Василівського району на Запоріжжі в простій селянській родині. Ще з юних років він виявляв глибокий інтерес до слова та літератури, що стало визначальним у його житті. Шкільні роки він завершив із золотою медаллю, а у 1959 році з відзнакою закінчив філологічний факультет Запорізького державного педагогічного інституту (нині Запорізький національний університет).
Після завершення навчання працював учителем, служив у лавах армії, але справжнє покликання знайшов у науковій діяльності. Його професійний шлях тісно пов’язаний із Запорізьким національним університетом, де він провів більшу частину життя, віддано працюючи задля розвитку української науки.
9 лютого 2014 року Віктор Антонович Чабаненко відійшов у вічність, залишивши по собі величезну наукову та культурну спадщину. Його праці продовжують надихати сучасних дослідників, його ім’я згадується з повагою у наукових колах, а його вклад у розвиток української філології та культури залишається неоціненним.
Наукова та творча діяльність Віктора Антоновича
З 1962 по 1965 рік Віктор Чабаненко був аспірантом кафедри української мови ЗНУ, а вже у 1966 році здобув науковий ступінь кандидата наук. Його подальша кар’єра стрімко розвивалася: у 1984 році він став доктором філологічних наук, очолив кафедру загального і слов’янського мовознавства, а з 1987 року отримав звання професора. У період з 1985 по 1996 роки Віктор Антонович обіймав посаду декана філологічного факультету ЗНУ, виховавши не одне покоління студентів, які продовжили його справу.
Вчений опублікував понад 500 наукових робіт, серед яких монографії, словники, статті. Його дослідження охоплюють широкий спектр гуманітарних наук. Паралельно з науковою діяльністю активно займається збереженням та популяризацією українського фольклору. Автор кількох збірок фольклору Нижньої Наддніпрянщини, зокрема видання “Савур-могила. Легенди та перекази Нижньої Наддніпрянщини”. Також відомий як поет, автор кількох поетичних збірок “Собор душі моєї” (1998), “В гостях у юності твоєї” (1999) та “У вічному двобої” (2000).. З 1999 року є членом Національної спілки письменників України.
Його дослідження охоплювали широкий спектр мовознавчих і культурологічних тем, зокрема проблематику української мови, її діалектологію, історичні аспекти розвитку. Також він зробив значний внесок у вивчення фольклору та етнографії, досліджуючи традиції українського народу, його звичаї та усну народну творчість.
Як краєзнавець знайшов своє покликання
Ще під час студентських років Віктор Чабаненко захопився збиранням народної творчості. Від своїх батьків він записав близько 400 народних пісень, а під час фольклорно-діалектологічної практики у селах Запорізької області остаточно усвідомив своє покликання. Прислухаючись до живого слова народу, він ретельно занотовував місцеві діалектизми, приказки, прислів’я, перекази та легенди. Ця кропітка праця лягла в основу його першої фольклористичної книги – збірки легенд та переказів Нижньої Наддніпрянщини “Савур-могила. Легенди та перекази Нижньої Наддніпрянщини” (1990). Згодом, розширивши свої напрацювання, він видав доповнену збірку “Січова скарбниця”. У передмові до цього видання автор підкреслював, що легенди творяться і нині, формуючи нові сторінки українського відродження, які в майбутньому вражатимуть нащадків.
Досліджуючи матеріали для кандидатської дисертації, Чабаненко здійснив подорож долиною річки Кінської, пройшовши її пішки. У кожному селі він знаходив унікальних оповідачів, які ділилися з ним переказами минулого. Зібрані записи стали основою для численних словників і фольклорних видань, включаючи “Атлас української мови” та збірку “Мудре слово. Прислів’я та приказки в говірках Нижньої Наддніпрянщини”, що містить понад 3500 висловів. Велика частина цього унікального матеріалу була зібрана самим Чабаненком і його студентами у 295 населених пунктах регіону.
У 1999 році вийшов його визначний історико-топонімічний словник “Великий Луг Запорозький”, а у 2006-му – “Українська Атлантида”. Ці видання стали своєрідною енциклопедією території, що колись належала Запорозькій Січі, а у середині XX століття була затоплена водами Каховського водосховища.
Окрім наукових праць, Віктор Чабаненко активно займався публіцистикою, присвяченою питанням мови, культури та історичної пам’яті українського народу. Він також відомий як перекладач білоруської та німецької поезії. Його творчий спадок вражає: понад 1200 наукових публікацій, десятки науково-популярних видань і збірок.
Нагороди та відзнаки
У період з 1996 по 2000 роки В. Чабаненко здобув кілька престижних нагород за свою фольклорно-етнографічну діяльність, ставши лауреатом премій, заснованих на честь видатних попередників – Д. Яворницького (2000), П. Чубинського (1996) та Я. Новицького (1999). У 2002 році йому надано звання “Заслужений діяч науки і техніки України”. Окрім того, він був нагороджений орденом “За заслуги” III ступеня та медаллю “Будівничий України” за значний внесок у розвиток українського національного відродження, зміцнення та розбудову Української держави.
Пам’ять про Віктора Антоновича Чабаненка, видатного науковця, педагога, дослідника історії та фольклору Нижньої Наддніпрянщини, члена Національної Спілки письменників України, увічнена меморіальною дошкою на головному корпусі Запорізького національного університету та в назві вулиці, що веде до цього навчального закладу, – вулиці імені академіка В. А. Чабаненка.
Вулиця Радянська була перейменована на честь Віктора Чабаненка. Тепер, проходячи поруч з Пам’ятником танковому екіпажу Миколи Яценка та біля V корпусу Запорізького національного університету, можна почути ім’я видатного науковця, яке звучить з динаміків світлофора. Дочка Віктора Чабаненка, Мирослава, є викладачем факультету журналістики ЗНУ та кандидаткою наук у галузі соціальних комунікацій.