Що й казати, питання врегулювання тіньового ринку праці в Україні – це надовго і серйозно. Що тільки не намагалися зробити для того, щоб люди оформлялися офіційно і, відповідно, акуратно платили податки до державного бюджету. Це допомогло б значно підвищити відрахування в досить дефіцитний пенсійний фонд країни і профінансувати багато зобов’язань держави перед своїм народом. Але нажаль… Чому ж виходить так, що з року в рік одні люди не втомлюються закликати інших знайти час і можливість офіційно оформити свої відносини з роботодавцем і далі жити «в законі», будучи захищеними з усіх боків, а інші вперто продовжують наймати і працювати в тіні, ігноруючи сам факт існування трудових книжок? І найголовніше – чим це кому з них загрожує, пише “zaporizhzhia.one“.
Звільнити не можна помилувати
Отже, головною проблемою багато експертів на ринку трудових ресурсів називають надмірне оподаткування, яке ніяк не сприяє тому, щоб люди хотіли дійсно показати державі свої доходи. Ось зовсім. Тим більше, що демографічна ситуація така, що привид майбутньої пенсії все рідше і рідше відвідує працююче покоління тих, кому трохи за 30, тобто найбільш економічно активних жителів країни. Їх роботодавці намагаються всіма правдами і неправдами піти від сплати податків на своїх працівників, вважаючи за краще замість більше покласти кожному з них «в конверт», і тим самим полегшивши їх теперішнє життя.
Крім того, за влучним висловом одного з представників великого бізнесу, в даний момент в Україні легше розлучитися, ніж звільнити свого ж працівника. І це абсолютна правда. Так вже вийшло, що в нашій країні діє Трудовий кодекс, прийнятий ще за часів Радянського Союзу. З тих пір він, звичайно, доповнювався і дещо змінювався, але основні положення в ньому залишилися непорушні. Тому він, звичайно, набагато сильніше, ніж хотілося б багатьом сучасним українцям, захищає права найманих працівників на противагу правам власників підприємств. Тому оформляти людини офіційно, знаючи, що в разі чого позбутися його буде вкрай складно, вирішують далеко не всі.
Перспективи виплат
Цю проблему спробували вирішити новим варіантом Трудового кодексу, але на даний момент рішення як такого немає. А проблема десятків тисяч неофіційно працевлаштованих – є. А в зв’язку з прийдешніми виплатами обіцяних президентом 8 тисяч тим, хто в період карантину залишиться без роботи, вона набуває гострий соціальний характер і стає мегаактуальною. Досить гостро проблема стоїть і для жителів Запоріжжя, де частка неофіційно оформлених працівників не менше, ніж в середньому по країні.
Отже, щоб не залишитися без виплат, потенційний безробітний повинен був протягом декількох місяців до локдауну перебувати у трудових відносинах з роботодавцем і справно платити податки і відрахування в бюджет. Останнє проконтролювати працівникам приватних підприємств не завжди легко, тому варто цим перейматися окремо. Також варто самостійно вирішити питання з податковими відрахуваннями, якщо з якихось причин роботодавець не робив цього раніше.
Злі язики стверджують, що січневий локдаун може бути не останнім. А тому краще заздалегідь перевести всі відносини з державою в правові рамки, щоб мати право претендувати на виплати.
