Ну ось і дочекалися. Стадія непевності і невизначеності змінилася стадією розуміння того, що відбувається. На офіційному рівні оголошено загальнодержавний карантин (хто б міг подумати ще тиждень-два тому, точно?), але проблем, що стоять перед щасливими батьками школярів і дошкільнят, це не зменшило, а скоріше навпаки, пише zaporizhzhia.one.
Документи – на старт!
Документи подавати в школу можна вже через пару тижнів – з першого квітня. Згідно із законом зробити це потрібно в ту школу, яка приймає дітлахів з певній території (тобто існує розподіл адрес проживання по школам району, і зроблений він був таким чином, щоб освітній заклад знаходився в пішій доступності від будинку майбутнього першокласника). Ви також не позбавлені можливості подати документи і в інші школи, які, можливо, сподобаються вам в процесі знайомства і вибору місця, де вашому сину чи дочці належить здобувати освіту і робити перші кроки у доросле життя. Однак тут існують свої тонкощі: якщо ви не є співробітником цієї школи, або не вчите в ній же старших дітей, то автоматично зараховувати вашу дитину не зобов’язані, це можуть зробити лише в тому випадку, якщо після зарахування всіх «своїх» по території обслуговування першокласників залишаться вільні місця. Далі вступає в гру фактор вашого везіння: якщо все складеться вдало, то вільних місць буде більше, ніж бажаючих потрапити в цю школу, і вас зарахують автоматично. Таке можливо в не дуже популярних закладах в районах з відносно невисокою щільністю населення і достатньою кількістю шкіл. Якщо ж (і це буває в рази частіше) претендентів на вільні місця багато, то проводиться процедура незалежного жеребкування. В результаті її проведення щасливчики абсолютно легально потрапляють на навчання в омріяну школу.
А як же карантин?
Головна інтрига цього навчального року, однак, полягає не в тому, куди візьмуть, а в тому, як ці самі документи подати. Адже терміном початку подачі визначено 1 квітня (і до цих пір немає офіційної інформації, яка б це спростовувала), а всеукраїнський карантин оголошений до 3 числа, та ще й може бути перенесений на більш тривалий термін. Як підсумок, батьки, які бажають якомога раніше вирішити це питання, не відкладаючи на потім, так як невідомо, що і як зміниться за лічені місяці або тижні, не знають, як їм діяти в цьому випадку.
Сучасні і просунуті батьки цілком можуть йти в ногу з часом і зареєструвати своїх дітей в черзі віддалено – за допомогою сайту school.isuo.org. Там необхідно створити електронний кабінет на ім’я батьків, додати в нього інформаційну картку дитини (можна і декількох одночасно), а також вибрати бажану школу і дистанційно «повідомити» її про те, що ваша дитина проживає за вказаною адресою (на території обслуговування школи) і бажає навчатися саме тут.
Ложкою дьогтю в бочці сучасного діджіталізірованного меду є те, що такі заяви необхідно підтверджувати, принісши особисто зібраний пакет документів (і навіщо тоді витрачати час, подаючи заяву на сайті?). Однак в будь-якому випадку, подана таким способом заява не загубиться, що особливо актуально для тих шкіл, хто не може дозволити собі набирати необмежену кількість першокласників, а тому принцип «хто встиг, той і з’їв» для них є особливо актуальним.
Старі граблі для нових віянь
Навчальний рік 2020-2021, який стартує у вересні цього року, буде в якомусь сенсі переломним для всієї системи шкільної освіти України. Рівно три роки тому в перший клас пішли ті першокласники, хто отримав можливість навчатися за абсолютно новою, і в чомусь навіть революційною, програмою Нова українська школа. Вже давно точаться суперечки як на захист інноваційного проекту, так і проти нього. Причому судячи з більшості озвучених до НУШ претензій, винна не система як така, а слабке її опрацювання (особливо в окремих частинах) і саботаж на місцях. Подекуди втрутився в тому числі і матеріальний фактор. Так чи інакше, наближається своєрідний «момент істини» для всіх тих, кого цікавить аспект якості освіти «по-новому»: учні, першими сіли за парти НУШ, стануть четвертими класами (їх буде рівно 100 по всій країні) і напишуть підсумкові роботи, за якими можна буде судити про те, наскільки глибокі їх знання, і чи якісно вони підготовлені до навчання в середній ланці.
Прогнози і припущення
Безумовно, ідеального варіанту годі чекати. Протягом цих років ми неодноразово ставали свідками зриву поставок навчально-методичної літератури та наочних посібників, спекуляції на темі НУШ при спробах придбати необхідне обладнання за рахунок батьків учнів замість того, щоб використовувати освітню субвенцію, фактичний саботаж окремими вчителями нормативів, передбачених Новою українською школою (наприклад, відсутність домашніх завдань і необхідність багаторазової зміни виду діяльності протягом уроку). Однак результат, показаний учнями під час здачі підсумкової державної атестації, повинен або спростувати, або підтвердити конкурентоспроможність і виживання нової системи на грунті української освіти.
Труднощі і питання
Чималі труднощі очікують, безумовно, і педагогів. З одного боку – є тенденція до збільшення оплати їх праці. Нехай поки не до раніше заявлених відносно високих цифр, але проблема ця на слуху і вирішується. Крім того, в суспільстві дискутується можливе прийняття закону про захист честі і гідності педагогічних працівників, адже широко відомо, що вони нерідко є стороною, яка постраждала від агресивних нападок учнів і їх батьків (досить згадати гучні недавні випадки побиття вчителів, наприклад, в Києві). З іншого – чимало педагогічних працівників замість того, щоб сіяти «розумне, добре, вічне» самі стають джерелом цькування учнів або навіть своїх колег. Ну і вихор перемін в законодавстві, що стосується здійснення освітньої діяльності, не міг не внести сум’яття в ряди педагогів. Короткострокові контракти, конкурси директорів і встановлення (вперше!) граничного терміну перебування їх на цій посаді, глобальні зміни в правилах, способах і терміни проходження чергової атестації та отримання педагогічних звань, – все це створило для представників цієї професії «зону турбулентності». До неї додалися також всі проблемні питання, пов’язані з глобальним карантином. Адже педагоги не в більшій мірі володіють інформацією, ніж інші громадяни країни. Організація дистанційного навчання в екстреному порядку, підготовка до ЗНО та ДПА «по Вайберу», відповіді на численні батьківські питання – ось неповний перелік тих труднощів, з якими зіткнулися педагоги. Будемо сподіватися, що профільне міністерство згадає про свої прямі обов’язки і внесе свою лепту в справу роз’яснення існуючої ситуації та її корекції.
