Майбутній навчальний рік, очевидно, стане непростим випробуванням для всіх, хто до нього буде вимушено причетний. Як стало зрозуміло навесні – процес комфортного і результативного навчання підростаючого покоління явно не в пріоритеті у чинної української влади, оскільки нарікань на організацію навчання було безліч. Виною всьому стали не тільки непрофесійний виклад навчального матеріалу у відеоуроках (далеко не відразу, до речі, організованих), але і відсутність скільки-небудь зрозумілої логістики, плутанина з форматами навчання, неякісне і не завжди справедливе оцінювання навчальних досягнень. Безліч батьків скаржилися на те, що процес отримання знань їхніми дітьми цілком переклали на їхні плечі, а вчителі обмежувалися тільки переліком завдань в Вайбері та виставленням семестрових оцінок, пише zaporizhzhia.one.
Чутки проти правди
Навчальний рік 2020-2021, який лише має розпочатися, вже «обріс» цілою низкою чуток і домислів. Крім цілковитої невизначеності з проведенням свята першого дзвоника (а традиційну шкільну «лінійку» Міністерство освіти рекомендувало замінити чимось іншим) і протиепідемічним режимом в навчальних закладах, вчителі дуже стурбовані і графіком своєї майбутньої роботи. Особливо це стосується предметників, проводячих уроки у безлічі різних класів. Адже, якщо уважно проаналізувати запропоновані норми, то з’ясовується, що в умовах розведення потоків, коли одні класи починають навчання після закінчення уроків у інших, педагоги змушені будуть залишатися на робочих місцях набагато довше, ніж раніше. З урахуванням різної кількості годин, деяким вчителям доведеться буквально працювати в три зміни.
Крім того, чимало питань викликає і робота шкільних їдалень. Стара система виявляється нежиттєздатною в нових «карантинних» умовах. Так, наприклад, заборонений «шведський стіл», знаходження за столом великих компаній (а такими законодавці вважають будь-яку кількість школярів більше чотирьох), потрібно здійснювати обслуговування школярів тільки в одноразових рукавичках і відповідному спецодязі. Як відомо, далеко не всі шкільні їдальні можуть похвалитися наявністю можливостей для роботи в таких умовах. А значить, вони ризикують бути закритими, а школярі з великою часткою ймовірності – залишаться без централізованого гарячого харчування. Як вирішувати проблему постачання учнів продуктами – схоже, теж ляже на плечі батьків.
Спонсор мимоволі
До речі, про батьків. Чимало запорізьких мам і тат обурені тим, що саме їх змушують ставати добровільно-примусовими спонсорами для придбання масок, антисептиків та інших карантинних «радощів». З іншого боку, місцева влада запевняє, що все це закупили саме за їх рахунок. Як і чому виходить саме так – потрібно розбиратися в кожному конкретному випадку.
А педагогам, школярам та їхнім батькам залишається тільки побажати продуктивного навчального року, не зіпсованого карантином.
