Реформа шкільної освіти в Україні почалася ще кілька років тому і позиціонується як довгострокова. У планах реформаторів (а зараз її втіленням займається вже третя за рахунком команда) поступово перетворити всі ланки так, щоб з дитячого саду і до випуску з вищого навчального закладу українські діти і молодь могли навчатися за всесвітньо визнаними концепціями, пише zaporizhzhia.one.
Непедагогічний педагог
І все б нічого, якби фінансування цих грандіозних проектів було на рівні тих країн, звідки і були запозичені цінні ідеї. Без сумніву, там міститься чимало корисного, але для ефективного втілення в українську реальність всього підглянутого потрібно чимало фінансів. У нинішніх умовах грошей на це, ясна річ, в обріз. Звідси і народжуються своєрідні «химери», що поєднують в собі європейський підхід до освіти з українським тотальним безгрошів’ям.
Крім усього іншого, в якісному фінансуванні мають потребу ті, хто, власне кажучи, і є «драйвером» процесу оновлення школи. Заробітна плата освітян зараз знаходиться на такому рівні, який, м’яко скажемо, не тільки не приваблює до шкільних дошок новаторів і справжніх знавців своєї справи, а й не сприяє тому, щоб там залишалися працювати ті, хто вже має стаж і досвід. При цьому вимоги до людей цієї професії зростають в багато разів буквально з кожним роком. Тобто, з одного боку, держава не проти отримати від них більше на благо підростаючого покоління, а з іншого – не має можливості за це заплатити. Навіть обіцяні одноразові виплати молодим педагогам, чий стаж не досяг десяти років, відклали в післякарантинне «прекрасне далеко». І невідомо, чи повернуть їх фінансування в поточному календарному році, як обіцяють.
Оскільки проблема кваліфікованих кадрів в українській педагогіці неіллюзорна і запущена, перше значне нововведення, яке чекає вітчизняних школярів – це вчителі без педагогічної освіти. Відповідно до прийнятого Верховною Радою ще в січні 2020 року закону, вимогу певної освіти для педагога було знято. Таким чином сподіваються залучити в школи практиків, а не теоретиків-випускників педагогічних ВНЗ. Зрозуміло, громадське обговорення протягом майже чотирьох місяців з прийняття закону наочно продемонструвало, що величезного потоку бажаючих викладати, наприклад, фізику або географію, не очікується, оскільки зарплати в бюджетній сфері, куди відносяться і педагоги, неконкурентоспроможні поруч з приватними підприємствами, де ці ж фахівці можуть працевлаштуватися. А якщо враховувати ті завдання, які підкидає карантин і особливий режим функціонування шкіл в цей період, то і зовсім нічого очікувати будь-якого конкурсу на посаду вчителя.
Зберігай дистанцію
Другим значним нововведенням для майбутнього навчального року, швидше за все стане режим соціального дистанціювання, впроваджений, наскільки це можливо, в школах. Безумовно, поєднати переповнені школи із забитими класами з поняттям соціальної дистанції – це вищий управлінський пілотаж. Тому, за прогнозами профільних експертів, якщо епідемія не піде на спад у літні місяці і захворюваність не залишиться стабільно низькою під час осіннього міжсезоння, українські школярі можуть бути знову переведені на дистанційну форму здобуття середньої освіти. Що стосується конкретно Запоріжжя, то значних скандалів, пов’язаних з діяльністю місцевих шкіл в цей непростий період, вдалося уникнути, а тому для маленьких запоріжців цей процес, очевидно, не буде занадто болючим. Однак якість такої освіти ще належить з’ясувати, а значить, ймовірна дистанційка – це «кіт в мішку».
І без свят
Як відомо, Міністерство освіти скасувало всі масові заходи в школах та дитячих садках в кінці 2019-2020 навчального року. Зокрема, під заборону потрапили випускні в садочках і школах, останні дзвінки, свята букваря і так далі. Існує ймовірність значного зсуву термінів здачі ЗНО, аж до жовтня поточного року. Тому немає точних прогнозів про те, чи відбудуться традиційні «першовересневі» лінійки в школах міст і сіл, або теж будуть заборонені з метою недопущення скупчення людей. На даний момент це питання ще не звучало на офіційному порядку денному, але такі припущення озвучувалися. Повідомлялося, що всі розпорядження Міністерство освіти буде робити, виходячи з актуальної на той момент епідемічної ситуації в Україні.
Норми в студію!
Також дискутується тема можливості дотримання санітарно-гігієнічних норм в школах і садках. Очевидно, що за прикладом Європи, яка поступово відкриває дитячі заклади в своїх містах, Україна теж виведе дітей з карантину. Безумовно, вже не в цьому навчальному році, але рано чи пізно учням треба буде сісти за парти. Як буде виглядати таке навчання (при нормативних 30 і реальних 36-38) дітях в одному класі, батькам доведеться дізнатися, швидше за все, вже восени. З нововведень, які, теоретично, можуть бути введені, називають масковий режим (а чи можливо це в умовах дитячого колективу?), заборона на реалізацію неупакованої їжі у шкільних їдальнях, ретельна дезінфекція приміщень, а також ранковий фільтр при прийомі дітей.
Зошити і ручки
Також в останні дні значно активізувалася громадська дискусія з приводу оформлення шкільних зошитів, яке поколіннями ставало каменем спотикання між учнями, їхніми батьками та вчителями. За словами Любомири Мандзій, яка виконує обов’язки міністра освіти, взятий курс на спрощення і демократизацію норм оформлення письмових робіт. Однак на даний момент ще невідомо, які рекомендації в результаті дасть міністерство педагогам. Зараз вищезгадана демократизація торкнулася тільки початкової школи, і то частково. Дітям, які навчаються в першому класі, дозволено писати не ручкою, а простим олівцем. Крім того, вчителям рекомендовано замість червоної використовувати зелену ручку як менш «агресивну» при перевірці учнівських робіт. Якщо ці, або подібні до них, зміни будуть також перенесені на життя середньої та старшої школи, то, без сумніву, це значно полегшить життя як дітям, так і самим педагогам.
