Зміни в законодавстві про освіту, які відбулися в 2017 році, торкнулися величезної кількості запорізьких сімей. Адже так уже виходить, що діти шкільного віку є майже у всіх і кожного. Хтось поки не доріс, але неодмінно доросте і стане гордо називатися школярем. Хтось уже вийшов з-за шкільної парти, але недалекий той час, коли в перший клас він поведе вже своїх дітей. Тому-то громадський резонанс від глибоких, буквально корінних змін торкнувся майже всього суспільства. Далі на zaporizhzhia.one.
Фальшстарт?
Суворо кажучи, реформені зміни в системі освіти повинні були завершитися тільки до 2027 року. Так виходить, якщо уважно вчитатися в «букву закону». Передбачається, що ті дітлахи, які першими випробували на собі програму Нової української школи, повинні до моменту випуску зі школи основної (тобто закінчення дев’ятого класу) мати вибір: або відправитися в так званий академічний ліцей і отримати поглиблені знання з того чи іншого предмету (профіль, довузівська підготовка, – називайте, як вам зручніше), або ж піти вчитися в ліцей професійний, звідки вийти через три роки не тільки з атестатом про отримання повної загальної середньої освіти під пахвою, але і з професією. Непогана альтернатива, погодьтеся? А головне – на момент підписання закону були передбачені такі прекрасні важелі впливу на ситуацію. Так, наприклад, передбачалося, що після закінчення дев’ятого класу школярі будуть повинні здати іспит, подібний до нинішнього ЗНО – тобто з відповідними процедурами щодо попередження отримання неправдивих і завищених результатів. А вже по його результату мав би відбуватися поділ учнів між академічними і професійними навчальними закладами. Це, безперечно, було заплановано досить справедливо, адже оцінкам в шкільних атестатах не завжди можна довіряти (і це ще м’яко сказано).
Непрозора процедура
Але на практиці вийшло зовсім не так, як передбачалося. Більш того – останній щабель освіти, профільну старшу школу, ці нововведення ризикують зовсім дискредитувати. Так, скажімо, ні про які іспити (загальні, стандартизовані, захищені за допомогою особливої методики проведення від підтасовки результатів) на даний момент і мови не йде.
Йдуть свої?
А який же він все-таки – запорізький варіант освітньої реформи? За версією запорізьких батьків, які публікують пости в соціальних мережах – абсолютно дикий. Так, наприклад, закріплено і посилено багаторазово нерівність між дітьми в плані права на отримання повної середньої освіти. Мова йде про те, що на все місто Запоріжжя планується виділити всього (поки – за приблизними підрахунками) близько трьох десятків шкіл, які стануть ліцеями академічними і матимуть право на відкриття десятих класів. Тобто по чотири в кожному районі. Не густо, погодьтеся. Що ж стосується ліцеїв професійних, то в рамках реформи не було сформовано жодного, а всі ті, які були відкриті раніше і працюють донині, функціонували б і так, без будь-якої реформи. Чи треба додавати, що ніякого знаменного, їх переоснащення не відбулося (хоча воно теж декларувалося), та й кількість місць в них навряд чи було суттєво збільшено. Таким чином, запорізькі випускники дев’ятих класів буквально «зависли» між школою, з якої їх скоро випустять і яка не набирає десятий клас, і їх назад вже не прийме, школою, яка десятий клас набирає, але в основному зі своїх же дев’ятикласників, так як істотного запасу місць не з’явилося, і ліцеєм професійної освіти, в якому місць теж не додалося, так як ліцеї не гумові. Що робити в ситуації, що склалася, батькам і школярам, які ризикують стати вчорашніми школярами, невідомо.
Альтернативи немає
Окремо батьки піднімають питання технічного оснащення ліцеїв – як професійних, так і академічних. На даний момент невідомо про проведення великих новацій ні в тих, ні в інших установах. Однак при прийнятті нової законодавчої бази було передбачено безліч приємних «бонусів» для учнів: починаючи від сучасної виробничої бази, яка дозволяла б отримати найактуальніші знання і міцні навички, до співпраці з вищими навчальними закладами, циклами лекцій від кращих викладачів, можливістю самостійно вибирати навчальні дисципліни в рамках спеціалізації. Все це має забезпечити місцева влада, яка зробити цього, ясна річ, не встигає. Ну або успіхами в відкритих джерелах не хвалиться, але це навряд чи.
Чи є варіанти?
А чи потрібен академічний ліцей з поглибленою програмою, якщо до передбачених реформою трьох років старша школа ще не доросла, а навантаження – вже в наявності? А крім цього, дефіцит місць ще й збільшив цінники (природно, неофіційні) на право бути зарахованим до деяких установ? Така россинхронізованість, яка спостерігається в українській освіті взагалі і в Запоріжжі зокрема, не може не збивати з пантелику. І приводити все у відповідність до букви закону зобов’язані саме місцева, запорізька влада. Але зусилля в цьому напрямку, якщо вони взагалі є, настільки фрагментарні, що запорізькі батьки (і платники податків, зазначимо) не відчувають турботи про своїх дітей. Крім того, на користь отримання професійно-технічної освіти говорить і необхідність постійно адаптуватися до мінливих умов праці в дорослому житті, і труднощі з точним визначенням власних схильностей в старшому підлітковому віці (тобто якраз до закінчення дев’ятого класу далеко не всі учні готові сказати точно, ким вони хочуть бути). Та й сама реформа націлена на поліпшення, розвиток і більшу доступність саме професійної освіти в Україні. У всякому разі, про те, що ця галузь освіти забута абсолютно незаслужено, заявлялося неодноразово. Відсоток людей, що мають диплом про вищу освіту, в нашій країні у багато разів вище, ніж в країнах Євросоюзу. При цьому велика частина людей за цим дипломом не працює – і це теж незаперечний факт. А якщо врахувати, що Запоріжжя – край все-таки промисловий, то і виробнича база, і місце роботи випускникам точно знайдуться.