Загальновідомо, що фізичні особи-підприємці в будь-якій країні з ринковою економікою, що поважає себе, є якщо не основою благополуччя держави, то вже, в усякому разі, причетні і до наповнення бюджету, і до утворення нових робочих місць. Саме тому уряди всіх розвинених країн так ретельно виписують свою фіскальну політику, щоб жодним чином не ущемити малий бізнес, намагаються неодмінно підтримати своїх підприємців, надають їм різні пільги і послаблення, пише zaporizhzhia.one.
З кого податки?
Найбільш яскраво ця політика державного протекціонізму по відношенню до малого бізнесу і зайнятим у ньому людям проявила себе під час всеосяжної «корона-кризи». Знижки на орендну плату (аж до повної її ліквідації), звільнення громадян від сплати комунальних платежів, мораторій на підвищення цін на предмети першої необхідності і засоби індивідуального захисту – так допомагали своїм громадянам пережити безпрецедентну пандемію більшість країн Європи. Але в України виявився свій шлях. І більшості громадян він, на жаль, доводиться не до вподоби.
Перш за все, слід сказати, що своєрідна «боротьба» держави за те, щоб повністю поставити під свій контроль абсолютно всі фінанси, що проходять через руки фізичних осіб-підприємців, ведеться вже давно. Причиною тому експерти називають вкрай низький рівень надходжень до державного бюджету країни на тлі досить значних витрат по численних статтях видатків. Наповнення бюджету в такому разі стає буквально «справою державної ваги», але великі бізнесмени ділитися з казною понад те, що вже відраховують, не хочуть. Вони мають своє цілком впливове лобі, яке активно допомагає їм уникати зайвого податкового навантаження. А ось ФОПи такого лобі не мають, і тому потрапляють під каток фіскалізації першими. Так, нещодавно всю країну сколихнула необхідність купувати або РРО, або відповідне програмне забезпечення. А оскільки важко уявити собі, скажімо, репетитора або слюсаря, що видає вам чек після консультації, то стає зрозуміло, що нове законодавство просто «видавить» з ринку праці багатьох досить компетентних працівників.
За все платить клієнт
Один з представників запорізького малого бізнесу, який другий рік успішно розвиває своє підприємство і надає роботу десятку чоловік, так коментує це нововведення: «За всі витрати в будь-якому випадку заплатить кінцевий споживач. Вони просто будуть автоматично закладені в ціну послуги або товару. Ми працюємо з мінімальною рентабельністю, щоб залишатися конкурентно здатними і залучати клієнтів. Якщо нас змусять віддавати по 2-3-5 тисяч на обслуговування касових апаратів щомісяця, то частина підприємств просто закриється, а друга частина накрутить ціни. А чому б і ні? По-перше, не буде конкуренції. По-друге, якщо підвищаться витрати на утримання торгових точок – то їх відшкодує зі своєї кишені покупець ».
А тепер, коли Запорізька область міцно і, схоже, надовго увійшла в червону карантинну зону і бізнесу загрожує повний локдаун, РРО-шне законодавство цілком може успішно добити навіть тих, хто ще тримався. І запорожцям від цього точно легше не стане.
