Автомобільна промисловість в Україні не була б такою унікальною без «АвтоЗАЗ» – легендарного підприємства, яке довгий час вважалося візитівкою Запорізького краю. За більш ніж століття своєї історії завод зазнав безлічі фундаментальних змін, що кардинально змінювали його діяльність. Ми асоціюємо АвтоЗАЗ з «горбатим» Запорожцем та ще з багатьма народними автівками, однак якою була ця «еволюція» культового виробника, та яким чином розвивалася його продукція – далі в тексті. Більше про місцевий бізнес – на zaporizhzhia.one.
Перші кроки
Для «АвтоЗАЗ» все почалася у далекому 1863 році. Саме тоді нідерландський меноніт Абрагам Якович Кооп засновує свій власний бізнес в одному з місцевих поселень для емігрантів. Підприємство займалося випуском сільськогосподарської техніки та деталей для вітряків, тож приносило значний прибуток колоністу. Не дивно, що потужностями заводу у майбутньому зацікавилися більшовики. У післяреволюційні роки завод Коопа, як і всі подібні виробництва, націоналізували, і він став власністю нової, радянської держави. Також підприємство отримало нову назву – «Комунар», однак не змінило своєї концепції і надалі продовжило випускати комбайни.
Кінець 50-х можна вважати найважливішим часом для «АвтоЗАЗ». По-перше, його частиною стає перепрофільований Мелітопольський моторний завод, без якого важко уявити зростання виробничих спроможностей «Комунару». По-друге, інженери підприємства приступають до незнаної раніше роботи. Річ у тому, що тодішній уряд вподобав ідею «доступного автомобіля для населення», і її втілення у реальність було лише питанням часу.
Українська розробка являла собою адаптацію італійського Fiat 600 під радянські реалії. Ми знаємо цю модель під назвою ЗАЗ-965, або, як її прозвали в народі, «горбатий Запорожець». Автомобіль мав значний попит серед громадян, що дало змогу інженерам працювати над наступними прототипами. Вітчизняна промисловість процвітала.
Роки Незалежності
У роки незалежності України завод спіткали як злети, так і падіння. Загалом за часів Радянського Союзу підприємство випустило близько три мільйони автомобілів, обігнавши решту конкурентів з тодішніх республік. Однак нова епоха потребувала нових планів. Після розпаду СРСР завод ще деякий час тримався, випускаючи ЗАЗ 968М та чергові моделі «Таврії», проте криза на початку 90-х та відкриття автосалонів від іноземних фірм зруйнували всі плани підприємства.
Через борги «АвтоЗАЗ» ризикував припинити своє існування, через що держава втрутилась у його роботу. Проте позики від уряду не відіграли значної ролі, тож довелося шукати інші рішення. Ними врешті-решт виявилися підписання угоди з південнокорейською компанією «Daewoo» щодо збирання їхніх машин в Україні, а згодом – аналогічний контракт із «General Motors» у 2003. Наші робітники мали змогу збагатити свій досвід, перейнявши практики іноземних колег. У проміжку цих подій державну частку «АвтоЗАЗ» викупила компанія «УкрАВТО», що також врятувало підприємство від банкрутства.
Попри такий розквіт, у другій половині двотисячних завод опинився у скрутному становищі. Всесвітня криза та початок російсько-української війни призвели до значних фінансових витрат виробництва. «АвтоЗАЗ» навіть виставляли на аукціон, однак покупець так і не знайшовся. У 2016 році зупинився головний конвеєр заводу, через що виробництво машин зазнало свого краху. Неминучі скорочення працівників та потужностей призвели до занепаду підприємства.
Однак у всього на світі є другий шанс. І «АвтоЗАЗ» у цій приказці – явно не виключення.