Історія торгівлі в Запоріжжі

Місто Запоріжжя, як відомо, виросло на місці невеликого повітового містечка під назвою Олександрівськ. Це містечко утворилося на степовому півдні України (яка в ті часи була складовою частиною Російської імперії) як фортеця. Саме в якості фортеці воно будувалося і починало свій розвиток. Однак через деякий час після закладки фортечних валів військові дії припинилися і фортеця втратила свою актуальність, ще не встигнувши як слід побудуватися. І все б нічого, але з цього моменту Олександрівськ почав стрімко занепадати. В принципі, він ніколи і не був шикарним і красивим, але і ті чотири вулиці усередині самої фортеці плюс криті соломою саманні будинки форштадта ризикували деградувати ще більше, ніж це було взагалі мислимо. Що ж врятувало становище тоді, на зламі вісімнадцятого і дев’ятнадцятого століть? Більше на сайті zaporizhzhia.one.

Прорив для міста

Ситуацію виправили, як не дивно, інженери і купці. Саме з легкої руки перших через невеликий Олександрівськ пролягла південна гілка Катерининської залізниці. За значущістю цю подію в житті олександрівців можна порівняти, хіба що, з першим космічним стартом. А завдяки тонкому професійному чуттю і напористості других Олександрівськ став поступово розвиватися і з кожним роком стає все більше.

Промисловий бум

Чим могли торгувати в позаминулому столітті предки нинішніх запоріжців? Що могло б мати успіх у населення краю – людей часто не надто високо освічених (все-таки позначається значна відстань від центру країни до периферії), але близьких до землі? Правильно, сільськогосподарськими машинами. Нагадаємо, що дев’ятнадцяте століття ознаменувалося справжнім промисловим переворотом на цих територіях і про машинобудування заговорили повсюдно – як про нового месію, який був здатний істотно полегшувати працю людей і підвищувати врожайність на сотні відсотків. Одним з найбільш потужних промислових підприємств того часу в Олександрівську (і, відповідно, найпотужнішим торговим майданчиком цього профілю) була компанія Лепп і Вальман. Вона була заснована німцями-колоністами (менонітами) і благополучно процвітала в старому Олександрівську.

Борошномельна столиця

Крім сільськогосподарських машин, котирувалися в Олександрівську також зерно та інші продукти харчування, особливо стратегічного призначення. Слід зазначити, що особливу роль в становленні Олександрівська як зернового хаба всієї України зіграла згадана вже сьогодні залізниця. Саме вагони Катерининської гілки щодня вивозили звідси сотні пудів зерна – вглиб країни, щоб уникнути голоду.

На ниві торгівлі зерном в Олександрівську навіть з’явилося одне з потужних підприємств, які залишилися стояти на старому місці і приносити популярність місту і в наші дні. Йдеться про підприємство німця-меноніта Германа Нибура – мукомольний комбінат. Від нього зараз залишився величний будинок млина, який знаходиться в районі автовокзалу. У наш час п’ятиповерхова будівля абсолютно нічим не виділяється з навколишнього пейзажу, а для дев’ятнадцятого століття це було справжнім проривом. Підприємство Нибура мало колосальний успіх і відмінний прибуток – в основному за рахунок активного збуту продукції за кордон. Так, борошном з підприємства Нибура (для справедливості відзначимо, що млинів підприємець мав кілька, і вони були розташовані не тільки в Олександрівську) забезпечувалися сповна такі далекі країни, як Єгипет, Індія, Туреччина, Греція.

Плиточники і цегельні заводи

Крім продукції сільського господарства, великою популярністю користувалися в старому Олександрівську цегляна і плиткове виробництва. Експозиція Запорізького обласного краєзнавчого музею містить кілька якісних зразків цегли місцевого виробництва. Слід зазначити, що як раз середина дев’ятнадцятого століття стала часом старту для масового будівництва житлових будинків і промислових підприємств, тобто цеглини використовувалися масово і продавалися буквально як гарячі пиріжки. Крім звичайного житлового будівництва, швидко зводилися так звані прибуткові будинки – зараз їх назвали б або комерційною нерухомістю, або вдалим вкладенням капіталу. Приміщення в таких будинках могли або здаватися в оренду приватним особам (тобто були чимось на зразок суміші непоганого готелю і квартири в оренду), або служити для будь-яких торгових або суспільно-політичних цілей. Так, наприклад, добре відомо, що будинок бургомістра Льва Захар’їна (він зберігся до наших днів і розташований між готелем “Театральний” і Свято-Покровським кафедральним собором) у свій час служив приміщенням для проведення засідань Олександрівської міської ради. Втім, непомірна ціна на оренду змусила членів ради шукати більш дешеве приміщення для власних потреб.

Сучасні запоріжці і гості міста можуть оглянути такі прибуткові будинки, що залишилися з часів Олександрівська: будинок Мінаєва, будинок Бадовського, будинок Лещинського, будинок Когана. Всі вони належали багатим купцям і в багатьох в той чи інший проміжок часу велася торгівля.

Дрібні купці

Процвітала в Олександрівську і дрібна торгівля продуктами харчування та речами першої необхідності. Так, цікава і несподівана знахідка очікувала запорізьких істориків під час підготовки до реконструкції пам’ятника Дружбі. У сквері на вулиці Базарній були виявлені сходи, що ведуть вниз, і залишки кімнати для зберігання. Стіни кімнати були оброблені червоною цеглою. Очевидно, що приміщення використовувалося одним з численних олександрівських купців для того, щоб компактно складати товар у перервах між базарними днями. Для того, щоб зберегти цінну знахідку, було прийнято рішення накрити льох саркофагом з прозорого скла. Це, з одного боку, дасть можливість ретельно розглянути вміст, а з іншого – вбереже від вандалів і поступового руйнування.

Слід також підкреслити, що саме вулиця Базарна разом з прилеглими площами мало не з самого моменту заснування Олександрівська служила в якості найбільшої і розкрученої “торгової точки”. Саме ця її іпостась відображена в назві. Легко можна собі уявити, як предки запоріжців саме там зустрічалися для здійснення регулярних покупок, і саме туди поспішали з товарами кожен вихідний день.

Історія Запоріжжя іноді відкриває перед нами зовсім нові, але дуже захоплюючі сторінки, чи не так?

More from author

Громади Запорізької області отримали нові шкільні автобуси

Запорізьким громадам передали нові шкільні автобуси. Урочистий захід відбувся сьогодні, 26 листопада, перед будівлею Запорізької облдержадміністрації. Деталі на сайті zaporizhzhia.one. Впродовж останніх кількох років у...

Діти Запоріжжя з інвалідністю зможуть показати малюнки на конкурсі

 Запорізькі діти з інвалідністю приймають участь у всеукраїнському конкурсі малюнку. Роботи приймаються до кінця листопада. Детальніше читайте на сайті zaporizhzhia.one.  На всіх учасників чекає визнання...

Прокачай англійську: запорізька специфіка

Як відомо, важливість знання англійської для сучасного мешканця Запоріжжя дуже важко (навіть практично неможливо) переоцінити. Адже будь-яка професія, практичне втілення якої так чи інакше...