Книга завжди була джерелом знань і певною ланкою між минулим і майбутнім. Якщо раніше люди могли читати лише в бібліотеці та постійно бачити книжкові полиці в пилу, то сьогодні бібліотеки неабияк вражають, адже це сучасні комфортні простори, та й незвичайні, а з онлайн-майданчиками, що відкривають доступ до будь-якої інформації, і бібліотеки Запоріжжя не є винятком. Розповідаємо про історію, розвиток та сучасне життя Запорізької обласної універсальної наукової бібліотеки. Більше на zaporizhzhia.one.
Поява та розвиток бібліотеки
Зі стрімким розвитком промисловості на півдні України на початку XX століття зумовило заснування першої публічної бібліотеки в м. Олександрівськ (стара назва Запоріжжя до 1921 року). Тоді місто стало помітним торговельно-промисловим осередком і потребувало обізнаних, висококваліфікованих кадрів, однак рівень культурного розвитку населення був досить низький. Серед причин такої ситуації була практично повна відсутність у місті культурно-освітніх закладів, зокрема бібліотек. У 1902 році міським головою було внесено на розгляд міської ради пропозицію про заснування громадської бібліотеки. І тільки згодом, у 1904 році було затверджено “Статут Олександрівської, Катеринославської губернії міської громадської бібліотеки”. У цьому документі була зазначена мета започаткування бібліотеки – забезпечення потреб місцевих жителів м. Олександрівськ та його околиць у літературі, періодичних та інших видань, які дозволені цензурою.
У бібліотеці були власні кошти, які становили головним чином щорічні внески міської думи, пожертви у вигляді грошей, книжок або цінностей від різних установ і приватних осіб, а також плату за користування бібліотечною літературою від відвідувачів. Мінімальна платня за користування книгами та іншими виданнями в бібліотеці або вдома становила не менше ніж 3 крб на рік. Членами книгозбірні вважалися усі річні передплатники, а також усі особи, які зробили разовий внесок у розмірі не менше 100 руб. – ці особи набували статусу довічних читачів книгозбірні.
Також визначалися й так звані “постійні” (в оригіналі – неодмінні) члени книгозбірні: голова міської ради, директор механіко-технічного училища, начальниця Олександрівської жіночої гімназії та інспекторка народних училищ, – усі вони автоматично входили до правління бібліотеки. Водночас у Статуті було визначено коло осіб, котрі не могли перебувати членами громадської бібліотеки: неповнолітні, військовослужбовці, позбавлені прав судом, ті, хто перебував під судом або слідством, і ті, хто перебував під наглядом поліції.
Навесні 1904 року кошторис бібліотеки складав 1000 руб. – це були кошти міської думи за 1903-1904 роки у розмірі 500 руб. Найпершими виданнями книжкового фонду бібліотеки були 500 примірників книжок, які подарували гласний думи та міський голова Олександрівська.
У січні 1905 року Олександрівська міська бібліотека відкрила свої двері. Вже через рік, у 1906 році кількість відвідувачів міської бібліотеки сягала понад 1000 відвідувачів, які за час роботи читальні ознайомились більше ніж з 1040 примірників художньої літератури, дитячих книг та газет. У 1908 році бібліотека отримує нове приміщення, а у 1910 році вже має майже 300 нових видань, а загальна кількість книжкового фонду становить більше ніж 4200 примірників. Упродовж року до читальної зали звернулося більше ніж 1400 осіб, а для читання вдома було надано понад 15300 книг.
Діяльність під час фашистської окупації
Під час Громадянської війни у 1917-1921 роках бібліотечне життя Олександрівська вщухало. На початку 20-х років міська бібліотека увійшла до складу центральної бібліотеки, яка об’єднала ресурси бібліотек торгово-промислового та робітничого клубів. Так, кількість читачів постійно зростала, наприклад, у 1922 році бібліотека обслуговувала вже понад 1400 осіб. Перевагу читачі надавали творам Д. Лондона, О’Генрі, Е. Сінклера, О. Вишні, В. Винниченка, І. Франка, а також творчості французьких, німецьких, англійських, єврейських та німецьких авторів, які були видані мовою оригіналу.
Протягом 30-х років тривала індустріалізація: було побудовано Дніпрогес, “Запоріжсталь”, магнієвий і низку інших заводів. Так, у Запоріжжі почали активно приїжджати письменники Федір Гладков, Максим Горький, Володимир Маяковський, які виступали перед робітниками в бібліотеках. Популярності книг та читанню також сприяли організовані під час таких візитів літературні вечори. У 1939 році міська бібліотека отримує статус обласної. На той час послугами читальні користувалося вже більше ніж 3000 осіб.
За часів Другої світової війни книжковий фонд був повністю знищений. Тільки після визволення міста Запоріжжя від фашистських загарбників у 1943 році працівники бібліотеки та активні читачі розпочали відродження бібліотеки. Так, наприклад, у 1943-1946 роках повідомлялося про 4 000 книг. З-поміж читачів були колишні фронтовики, студентство, будівельники та співробітники запорізьких підприємств.
Статус наукової бібліотеки та нове приміщення
У 1966 році бібліотека отримує статус науковою і має назву – «Запорізька обласна універсальна наукова бібліотека». З 1967 року у Запоріжжі розпочинається будівництво Палацу книги за проєктом архітектора Л.М. Гольдштейна, а у 1977 році «Запорізька обласна універсальна наукова бібліотека» отримує своє постійне приміщення — 6 поверхову будівлю з пристроєним 9 поверховим книгозберіганням. Будівля бібліотеки складається з двох корпусів – адміністративний із читальними та актовими залами. У бібліотеці розташувалися понад мільйонний фонд і 14 відділів, у яких працювали понад 160 бібліотекарів. “Запорізька обласна універсальна наукова бібліотека” обслуговувала майже 50 тис. читачів. А на бібліотечних майданчиках відбувалися різноманітні конкурси, читацькі вечори та колективні змагання.
Сучасне життя бібліотеки
Фонд Запорізької обласної бібліотеки налічує понад півтора мільйона видань, серед яких 10 тисяч – рідкісні та цінні. Крім того, у фондах бібліотеки представлено книжки з перекладом більш ніж на 100 мов, які бібліотека розкриває через систему каталогів та алфавітних, систематичних і тематичних картотек. У 2004 році було створено електронний каталог, доступ до якого можна отримати на вебсайті бібліотеки та знайти все необхідне для роботи: документи, статті з періодичних видань, колекцію рідкісних і цінних видань, ознайомитися зі значною частиною документів із сільськогосподарських, природознавчих, економічних, технічних наук, а ще – з культури та мистецтва. Читачі обласної бібліотеки мають можливість відвідати 12 відділів обслуговування, а також ресурсні центри – “Центр національних культур”, “Мова. Культура. Німеччина”, “Вікно в Америку”. У приміщенні Запорізької обласної наукової бібліотеки відбуваються численні майстер-класи за участю запорізьких художників та фотографів, а ще – презентації видань українських письменників та науковців.
Крім того, у науковій бібліотеці працює регіональний тренінговий центр, зала електронних ресурсів, дитячі кімнати, великі експозиційні зали та лекційна зала. У 2024 році в Запорізькій обласній бібліотеці було відкрито сучасну відеостудію, завдяки якій мешканці міста та усі відвідувачі бібліотеки мають змогу створювати власний відеоконтент, проводити онлайн конференції та стріми. Також у бібліотеці працює система онлайн-послуг, до якої входять: продовження абонемента, попереднє замовлення документів, служба віртуальної довідки та отримання онлайн-консультації.
Запорізька обласна універсальна наукова бібліотека має велику історію: починаючи від перших книжок у маленькій міській бібліотеці Олександрівська, тяжких часів окупації та знищення літератури й до сучасності, коли бібліотека – це місце комфорту та онлайн-технологій.