У Бердянську було чимало цікавих культурних проєктів. Однак креативний простір антикафе “Час Є”, по праву може вважатися одним з кращих сучасних просвітницьких кейсів в місті. Про історію появи та розвитку громадської організації, як починався їхній шлях та що з ними сталося після початку повномасштабної війни — читайте далі zaporizhzhia.one.
Історія заснування та розвитку організації у Бердянську
Початок історії громадської організації стартує у 2015 році. Саме тоді Ксенія Клейнос заснувала креативний культурний простір — антикафе “Час Є”. На початку основою аудиторії проєкту стали місцеві жінки, яким було небайдуже майбутнє Бердянська. Якось до Ксенії прийшла дівчина Гаяне Вардикян, яка мала на меті створити фешн майстер-клас. Реалізовувати амбітну ідею взялися жінки разом, і через деякий час вдалося організувати масштабний захід — “Berdyansk Fashion Day”, який надалі проходив щорічно. А сама авторка фестивалю у майбутньому стала власницею модельної школи. На прикладі цього кейсу згодом починають спливати нові думки, що ще можна створити у місті цікавого. Допомагати реалізовувати нові проєкти зголосилися талановиті бердянські дівчата — Люсьєна Лук’янченко, Дарина Половець та Катерина Сологор. Вони надихнулися творчою атмосферою креативного простору й організували сімейний фестиваль “Family Day”. Згодом він став щорічною подією в Бердянську, завдяки важкій праці організаторів, які цікавилися чим живе місцеве населення однойменного топоніма. Також сприяв розвитку платформи — Кирило Пеліванов, чоловік вважається співзасновником громадської організації “Час Є”.
Діяльність після повномасштабного вторгнення
Ксенія та Кирило з початком великої війни довелось покинути рідне місто, проєкт яких був сконцентрований на розвитку Бердянська. Засновники ГО переїхала до Львова, де особливо Ксенії спочатку було непросто. Жінка не розуміла, як тепер діяти, чим займатися — волонтерити, плести сітки, допомагати тощо. Найважче це був психостан дівчини, тому вона почала більше часу проводити на самоті та медитувати. Щоденна рутина допомогла її прийти в себе та сконструювати у голові нові ідеї. Так, наприклад на початку літа 2022 року, стартує перший проєкт оснований на соціологічному дослідженню — брали глибинні інтерв’ю у бердянців. Уродженці окупованого міста були у своєму горі, на жаль, не одні, проте не хотіли більше концентруватися на негативі. Ксенія та Кирило вирішили ділитися болем з іншими бердянцями — у новому креативному просторі ГО “Час Є”.
“Ми — Бердянськ” — програма для психологічної підтримки, у групових занять з психологинею Марією Зверяка. Проєкт дав можливість попередити кризові стани та зменшити гостроту етапів адаптації до нових умов життя бердянців поза містом. Громадська організація створювала творчі воркшопи, під час яких учасники могли докласти руку до заснування арт-роботи. Головною метою поточного стартапу являється — об’єднання активних бердянців, які хочуть повернутися в місто і після перемоги разом відновлювати український Бердянськ. Таких виявилось доволі багато, хто приєднався до Ксенії та Кирила. Більшість з них це знайомі ще з часів антикафе у рідному населеному пункті, або інші жителі міста. Дебютною когортою учасників стали понад 200 небайдужих людей. Групові зустрічі проводились двічі на тиждень, а індивідуальні — на вихідних. В рамках цього проєкту організатори відзначають, що, найперше уродженцям міста із Запорізької області просто потрібно спілкування зі “своїми”. З часом все переросло у міцне товариство людей, які понад усе чекають повернення свого дому. А допоки роблять усе від себе можливе, щоб у майбутньому їхній Бердянськ завжди був під українським прапором.