Запоріжжя – місто туристичне. Щороку тисячі людей з різних куточків України з’їжджаються для того, щоб на власні очі побачити зображені історією картини минулого, що зберігаються на фасадах сучасного міста. Будь-який поліс, який може вважатися центром туризму, повинен мати всю необхідну для прийому туристів інфраструктуру. Але Запоріжжя як завжди виділяється на тлі інших міст – навіть готелі у нас мають свою неповторну історію. Деякі з них сягають корінням у далеке минуле. У цій статті ми розповімо історію чотирьох найпопулярніших готелів нашого міста. Більше на zaporizhzhia.one.
“Reikartz”
Почнемо, мабуть, із наймолодшого. “Reikartz” Запоріжжя був збудований у 2012 році, однак якщо говорити про його історію, то нам потрібно пристебнути ремені безпеки у своєму «Делоріані» та «пірнути» у більш далеке минуле. Сама історія компанії Reikartz розпочалася у 2003 році. Саме тоді Франсуа Рейкарц купив старовинний замок у Львові. Його колеги – архітектори відзначили, що в Україні немає майже жодних готельних мереж із 3-4 зірковим статусом. Саме порожня ніша в готельному бізнесі стала приводом для створення мережі “Reikartz Hotels & Resorts” в Україні. Перший готель мережі було зведено в Карпатах, у 2008 році.
У Запоріжжі тризірковий готель було відкрито у січні 2012 року. Розташувався він неподалік набережної Запоріжжя. Готель має 69 номерів та конференц-зал. У березні 2013 року на літньому майданчику готелю було відкрито гриль-бар. На сьогоднішній день готель у Запоріжжі входить у велику систему з 40 готелів на території України та за її межами.
“Khortitsa-Palace”
Запоріжці вже звикли бачити дві сімнадцятиповерхові вежі, що прикрашають місто. Несхожі із загальною архітектурою, вони виділяються настільки вдало, що стали певною мірою візитною карткою сучасного Запоріжжя. Однак, мало хто знає, що чотиризірковий готель пережив дуже багато випробувань перед тим, як стати однією з визначних пам’яток нашого міста.
Спочатку запланований як бізнес-центр, готель зіштовхнувся зі світовою економічною кризою, що дуже позначилося на задумах творців. Реалізація самого проекту розпочалася у 2008 році. Основним завданням було запустити бізнес-центр в експлуатацію у 2010 році. Але історія мала свої плани. Кілька разів будівництво заморожувалось, а потім було вирішено провести переосмислення концепції майбутньої споруди. Саме тоді і з’явилася ідея про перепланування офісного центру на готель. Тепер одна з сімнадцятиповерхових веж призначалася для готелю, друга – для використання за задумом. Крім цього, між вежами в концепті з’явилася і триповерхова споруда, в якій має розташовуватися інфраструктура готелю – SPA центри, ресторани і бари.
У 2011 році відбулося відкриття готелю “Хортиця-Palace”. Але він називався на той момент “Four Points by Sheraton”. (Що сталося з початковою назвою – дізнаємося трохи згодом). Сучасний готель має 104 кімнати для гостей, три ресторани, фітнес-центри, магазини та 19200 м2 площі. Але й тут сталася проблема.
Події 2014 позначилися і на готельному бізнесі. Тим більше у Запоріжжі, яке межує із Донецькою областю. Бойові дії на Донбасі принесли за собою чергову кризу, за умови якої “Хортіце-Palace” було неможливо співпрацювати зі “Starwood Hotels and Resorts” – найвідомішим готельним оператором, який на правах співпраці мав за собою право повністю управляти готелем. Девальвація валюти, докризові ціни та близькість бойових дій знизили заповнюваність готелю до 25%, що для керівництва готелю ставало величезною проблемою. Згідно з договором, готель мав щомісячно платити оператору нечувану суму, яку в умовах 2014 року було просто неможливо виплатити. Тому топ-менеджери готелю вирішують призупинити співпрацю зі “Starwood Hotels and Resorts”, перейменовують готель на вже відомий нам “Хортиця-Palace” і починають самостійну подорож.
Радикальні кроки в управлінні принесли свої плоди – заповнення готелю вийшло на оптимальний рівень, а готель продовжив своє успішне існування.
“Інтурист”
За віком – дядько для перерахованих вище готелів. Відкритий у 1972 році готель, архітектором якого став Семен Тульчинський, був призначений для прийому гостей з усього світу. До реконструкції 2008 року в готелі було 287 номерів, бар-ресторан та відкрите кафе на одинадцятому поверсі. Фабрики та заводи всього Запоріжжя працювали для того, щоб звести цей готель. Першими постояльцями готелю стали члени Ради економічної взаємодопомоги, що прибули на сесію.
Після реконструкції в 2008 році, крім чотирьох зірок, він отримав статус бізнес-готелю європейського рівня. Розташований у самому центрі міста – на Соборному проспекті.
“Театральний”
Прадідусь, який побачив навіть царя. Побудований “Театральний” до революції 1917 року, однак був сильно зруйнований під час Другої світової війни. Лише в 1956 році завдяки архітектору Штейнфайєру, за проектом якого проводилася реконструкція напівзруйнованої будівлі він набув сучасного вигляду. Назву “Театральний” отримав через безпосередню близькість до музично-драматичного театру, який пережив і руйнування, і реконструкцію одночасно з готелем.
За радянських часів чотириповерховий готель був одним із найвідоміших місць Запоріжжя. У ньому зупинялось багато зірок того часу. Гостем, що запам’ятався найбільше для Запоріжжя, став Валерій Золотухін – актор, який на той момент приїхав до нашого міста на зйомки фільму “Єдина…”. Саме у цьому готелі радянський актор зустрів свою майбутню дружину.
У кризові, 90-ті роки, “Театральний” швидко втратив популярність і став готелем економ-класу. Аж до 2010 року популярне місце було лише малопривабливою пам’яткою для туристів. У 2010 році готель знову пережив реконструкцію. Іноземні інвестори, які з повагою ставилися до історії Запоріжжя, вклали близько 10 мільйонів доларів у в’янучу будівлю. На початку 2011 року готель знову відчинив свої двері для відвідувачів. Повністю реконструйований будинок в архітектурному стилі ампір став єдиним історичним готелем у Запоріжжі.
