Дерев’янко Наталія Володимирівна — популярна художниця із Запоріжжя. Жінка черпає натхнення для реалізації своїх малюнків у родині. Саме завдяки цьому її стиль такий теплий, сонячний — змушує ностальгувати по дитинству. Поточна праця присвячена шляху до успіху відомої місцевої ілюстраторки: освіта, робота, для кого малює — читайте далі на zaporizhzhia.one.
З чого починала відома художниця та до чого дійшла?
Наталія Дерев’янко народилася в 1976 році у Запоріжжі, але свій творчий шлях розпочинала у Львові. Там дівчина в 1995 році здобула освіту в місцевому коледжі, а у 2001 році — Львівську Національну Академію мистецтв, факультет сакрального мистецтва. По останньому фаху згодом, проходить курси від “Institito Superiore di Scienze Religioze” ”G. Toniolo”. Завдяки талановитим навичкам та клопітливій праці — здобуває спеціальність станковий та монументальний живопис та книжкова графіка. Наталія Володимирівна у вищезгаданому році вже на повну творить витвори мистецтва в регіональних, Всеукраїнських та міжнародних виставках. В інтерв’ю для місцевих ЗМІ художниця розповідала, що перші ілюстрації та картини малювала випадково — просто для себе. Проте, інші помітили талант дівчини. Так, наприклад, її дебютна справжня робота має назву — велетень Пузко. Відома українська поетеса Леся Пінчук використала малюнок Наталії для персональної збірки під однойменним іменем. Загалом художниця у своїх витворах віддає перевагу казкам, які пізніше стають ілюстраціями до дитячих книжок. Хоч в її арсеналі є одна збірка поезій для дорослих, яка виконана в графіці. Про свою захопленість казками обґрунтовує тим, що самій в рутинних сірих днях не вистачає дива, зеленого неба, дивовижних персонажів. У 2001 році запоріжанка намалювала одну з найкращих своїх робіт на той час — вітраж “Благовіщення” для української церкви в французькому місті Маквілер. З 2009 року — членкиня молодіжного об’єднання Закарпатської організації національної спілки художників України.
Творчість та джерело натхнення
Наталія Дерев’янко проводить особисті виставки за кордоном. Це було для неї справжнє випробування, адже довелося взяти на тендітні творчі плечі велику кількість відповідальних організаційних моментів. Наталія Володимирівна власноруч готувала праці до експозиції, упаковувала. Проте, вона вірить, що особисте спілкування з аудиторією для художника дуже важливе, як і для самих споживачів її мистецтва. А тому старається, як мінімум, двічі на рік робити такі урочисті заходи.
Ще один сучасний канал поширення робіт художниці часто нею використовується. Соціальні мережі та спеціалізовані мистецькі сайти допомагають Наталії Володимирівни отримувати швидку реакцію з різних куточків нашої планети. Однак запоріжанка не має такої мети: стати відомою. Про себе каже, що тішиться тим, що займається улюбленою справою, завдяки якій має цю можливість — малювати.
Малюнки Наталії можна побачити на подушках, ковдрах, годинниках, горнятках і одязі. Також на листівках та спеціальних принтів на полотні, що є бюджетним замінником оригінальної картини.
Поміж художницької діяльності жінка працює педагогом у Хортицькій національній академії у Запоріжжі. Там, Наталія Володимирівна викладає живопис майбутнім дизайнерам. Захоплюються талановитими студентами, які більше наповнюють її новими ідеями, ніж іноді намагається вона їм щось викласти.
На заваді творчості та роботі в університеті зазвичай в житті жінки стають буденні рутини справи. Через це доводиться часто прокидатися рано аби в тиші та спокою працювати над ілюстраціями. Наталія Дерев’янко дуже сильно любить свого чоловіка та дітей. Саме завдяки малечі та підтримці чоловіка у її справі — вона щоденно наповнюється натхненням та дивує своїх шанувальників чарівними картинами.
