На початку 1920-х років у СРСР зародилася ідея усуспільнення побуту шляхом будівництва будинків-комун. Тоді це був експеримент, коли спільність побуту повинна була виховувати почуття колективності. Проте персональний простір людини був максимально обмежений через те, що житлові будинки мали спільні зони. Комунари майже все робили спільно і чітко за графіком: спали, їли та працювали. Об’єднання в комуни звільняло від особистих турбот і всі побутові справи перекладалися на групи, які позмінно готували або прибирали відразу для усього колективу. Більше на zaporizhzhia.one.
Перші такі будинки передбачалися тільки для державних службовців і діячів мистецтва. Тоді це був перший досвід усуспільнення побуту.
Вже в середині 1920-х років, коли ідею створення будинків-комун перейняла спілка молоді, такі будинки вже почали будувати для звичайного робочого.
Історія виникнення будинків-комун у Запоріжжі
У Запоріжжі будинки-комуни розташовуються в Соцмісті (Шосте селище) – це центр сучасного міста. Згодом місцеві мешканці почали називати його “Квартал — комуна”. У 1930-х роках у Шостому селищі було побудовано великий житловий комплекс під керівництвом академіка архітектури В. Весніна. Комплекс складався з двох довгих житлових корпусів із наскрізними коридорами, навчальними кімнатами та приміщеннями спільного користування на перших поверхах.
Окрім того, до комплексу входили клуб-їдальня та приміщення ясел і дитячого садка, що були розташовані на внутрішньодворовій території. Клуб-їдальня, який було збудовано за проєктом архітектора С. Маслих, був багатофункціональним комплексом для проведення культурного відпочинку та спілкування. Розміщення закладів дошкільного типу в кожному житловому кварталі було пов’язане з піклуванням про дітей та запобіганням виникненню небезпечних переходів через автомагістраль. У комплексі відбулося багато перебудов, зокрема демонтували міжбудинкові переходи та внесли зміни до фасадів у класичному стилі вже після Другої світової війни. В 1937-1939 роках на виставках в Парижі та Нью-Йорку цей проєкт було названо “видатним архітектурним ансамблем”.
Архітектурні особливості та призначення
У Запоріжжі, на проспекті Металургів, знаходяться декілька будинків, котрі є зразком архітектурного та соціального явища минулого століття. Ці будинки уособлюють собою пролетарську ідею суспільного побуту і є втіленням радянського авангарду, здійсненого архітекторкою Ольгою Яфою, яка була тоді одною з творців шостого селища.
У будинках-комунах запроєктовані однокімнатні та двокімнатні квартири зі спільною кухнею та вбиральнями. Попри те, що будинки-комуни зазнали суттєвої перебудови, вони залишаються цінними пам’ятками містобудування.
Будинки-комуни у сучасному Запоріжжі
По завершенню війни соцмістечко у Запоріжжі було відновлено, на той час у кварталі-комуни залишилось всього шість будівель, що можна використовувати. До теперішнього часу вціліли лише чотири споруди – дві будівлі зі світлими фасадами, а дві – з темним декором. Стіни двох “темних” будівель обкладені вірменським туфом. Нині колишні будинки-комуни є гуртожитками заводу “Запоріжсталь” і залишаються важливим культурним та історичним об’єктом міста, який було запропоновано включити до списку спадщини ЮНЕСКО.
Будинки-комуни в Запоріжжі є важливими об’єктами, які зберігають в собі історичну спадщину та відображають культурні й архітектурні тенденції минулого часу. Однак його сучасний стан потребує належної уваги та реконструкції, задля збереження для майбутніх поколінь та забезпечення його подальшої ролі в культурному житті міста.