Запоріжжя – це місто, що подарувало Україні та світу видатних науковців, які зробили значний внесок у різні галузі знань. Від історичних досліджень до технічних інновацій – запорізькі вчені формують науковий фундамент країни, відкриваючи нові горизонти у своїх сферах. Одним із таких дослідників є Максим Штатський – відомий історик, який присвятив свою працю вивченню історії менонітів у Запорізькому регіоні. Його дослідження проливають світло на культурну та соціальну спадщину громади. Більше на zaporizhzhia.one.
Початок дослідницького шляху
Максим Штатський – людина, яка зуміла не лише дослідити, а й повернути суспільству важливу частину історії Запорізького краю. Його шлях як науковця розпочався в стінах історичного факультету Запорізького національного університету, який він закінчив у 2010 році. Однак справжнє покликання чекало його за межами навчальних аудиторій – на широких просторах Хортиці, де він працював у Національному заповіднику “Хортиця” та присвятив себе дослідженню спадщини менонітів.
Меноніти – це релігійно-протестантська громада, назва якої походить від імені голландського проповідника Менно Симонса. Вони оселилися на території Хортиці у XVIII-XIX століттях, залишивши по собі багатий культурний і архітектурний спадок. Однак час і війни стерли більшість слідів їхнього перебування, і багато пам’яток залишалися лише в архівах та спогадах.
Історія була для Максима Штатського не просто професією, а справжньою пристрастю. Він активно співпрацював із менонітською діаспорою в Канаді, допомагаючи їм знаходити нові факти про їхніх предків та відкривати маловідомі сторінки минулого. Його інтерес до генеалогії не обмежувався лише професійними дослідженнями – він ретельно вивчив власний родовід, а згодом узявся й за створення генеалогічного дерева дружини. Доля звела їх у заповіднику “Хортиця”, де вони разом працювали, і згодом спільна любов до історії стала міцним підґрунтям їхніх стосунків.
У 2019 році Максим Штатський очолив археологічну експедицію, яка здійснила сенсаційне відкриття – на території колишнього менонітського кладовища було знайдено близько 300 фрагментів надгробків, які довгий час вважалися втраченими. Це був справжній прорив у дослідженні історії менонітської громади в Україні.
“Це була моя 10-річна мрія”, – сказав тоді Максим Штатський, підкреслюючи, наскільки важливо для нього було повернути цю сторінку історії. Його робота не лише відродила пам’ять про менонітів, а й стала символом того, що минуле завжди можна віднайти, якщо є люди, готові його шукати.
Шлях від науковця до військового
Коли у 2014 році розпочалася війна на сході України, Максим Штатський не зміг приєднатися до ЗСУ через сімейні обставини, але не залишився осторонь – долучився до роти охорони Запоріжжя “Хортицький полк”. Згодом його стримало народження доньки, проте з початком повномасштабного вторгнення він ухвалив остаточне рішення – стати на захист Батьківщини. Максим одразу потрапив на передову. Спочатку брав участь у боях за Красногорівку, а згодом – за Новомихайлівку. Попри серйозні труднощі зі здоров’ям – грижу, через яку доводилося приймати знеболювальні, та численні поранення і контузії – він не полишав службу і щоразу повертався до своїх побратимів.
За весь час перебування на фронті він лише раз отримав можливість поїхати у відпустку. Дружина згадувала, що тоді помітила, як сильно він змінився – війна наклала на нього свій відбиток. Після короткої зустрічі з рідними Максим знову вирушив на передову, згодом повернувшись у зону запеклих вуличних боїв у Новомихайлівці.
Остання розмова з дружиною відбулася 11 лютого 2022 року. Максим був у доброму настрої, вони з Дар’єю обговорювали, яку машину придбати після війни. Але раптом зв’язок перервався. Відтоді він більше не виходив на контакт. Згодом Дар’я отримала трагічну звістку – про загибель Максима їй повідомив його побратим.
Цікаві знахідки Максима Штатського
Літо 2019 року стало знаковим для запорізьких дослідників історії. Співробітники заповідника “Хортиця” зробили несподіване відкриття на вулиці Зачиняєва, у Верхній Хортиці. Розбираючи фундамент старого амбара, вони виявили, що він був зведений із надгробків менонітського кладовища. Ініціатором досліджень став історик Максим Штатський – людина, яка вже багато років займалася вивченням менонітської спадщини Запорізького краю.
Ще до початку розкопок Максим припускав, що під фундаментом можуть ховатися історичні артефакти. Як він розповідав під час досліджень, колись поруч з амбаром знаходився найстаріший менонітський цвинтар міста. У 1930-х роках його знищили: частину надгробків викинули, інші ж використали як будівельний матеріал. У 1935-1939 роках із них звели комору, яка через десятиліття стала ключем до повернення забутої історії.
Найціннішим серед знайдених артефактів став надгробок із чорного мармуру Катарини Кооп – дружини Абрахама Коопа, засновника династії промисловців, чиє ім’я тісно пов’язане з розвитком Запорізького автозаводу (ЗАЗ) та кабельного виробництва. Виявлення цієї плити стало для дослідників справжньою сенсацією. Максим Штатський не приховував своєї радості: його гіпотеза підтвердилася, і пам’ять про менонітську громаду могла бути відновлена.
Загалом було знайдено понад 300 надгробків. Усі вони були перевезені до заповідника “Хортиця”, де фахівці взялися за їхню реставрацію. Важливим підсумком цих подій стало відкриття Меморіалу Хортицьких менонітів у 2021 році в рамках проєкту “Час збирати каміння”. Меморіал, що складається з 18 пам’ятників, став символом відродження історії та знаком поваги до тих, хто зробив значний внесок у розвиток Запоріжжя. Його створення підтримала менонітська громада Канади, що ще раз підтвердило глибокий міжнародний зв’язок цієї історії. Меморіал Хортицьких менонітів нагадує про людей, які жили, працювали й залишили свій слід на цих землях. А завдяки зусиллям Максима Штатського та його команди ця сторінка історії більше не залишиться забутою.
Що ще знайшов Максим Штатський
Влітку 2020 року Максим Штатський разом із Дмитром Кобалією та колегами здійснив унікальне відкриття – вони знайшли місце поховання першого менонітського переселенця на Хортиці, Якоба Геппнера (1748–1826). Саме він першим із менонітів побачив острів і оселився тут. Його могила, що знаходилася на схилі балки Ганнівки неподалік від центрального цвинтаря та Хортицької національної реабілітаційної академії, довгий час залишалася втраченим історичним об’єктом.
У 1973 році надгробки з могил Якоба Геппнера та його молодшого сина були перевезені до Канади, а саме поховання опинилося в заростях та побутовому смітті. Проте дослідники не здавалися. Вони працювали з архівними документами, картами, фотографіями, розповідями місцевих жителів, навіть зверталися до канадських джерел і запорізьких гідів. Завдяки цій копіткій праці вдалося встановити точне місце поховання Геппнера. Це відкриття стало поштовхом до ще однієї ініціативи – створення меморіалу менонітів поруч із могилою першого переселенця.
Весна 2021 року принесла ще кілька сенсаційних знахідок. На пустирі у Верхній Хортиці Максим Штатський виявив постамент Меморіалу Століття – пам’ятника, встановленого менонітами у 1890 році на честь 100-річчя їхнього переселення. Довгий час цей історичний об’єкт вважався втраченим, а його пошуки тривали понад десять років. Того ж року в балці Ганнівка на Хортиці знайшли ще одну унікальну реліквію – один із надгробків менонітського цвинтаря. Він належав пастору Бернарду Гільдебрандту – молодшому брату Корнеліуса Яковича Гільдебрандта, відомого запорізького фабриканта, інженера, годинникаря та мемуариста.