Запорізький завод «Кремнійполімер» знаходиться в стані ліквідації з січня 2018 року, і фактично є банкрутом. Протягом майже півтора року на території підприємства відсутня охорона, а майно грабували і вивозили. Тим часом, цей завод представляє серйозну небезпеку як для навколишнього середовища, так і для жителів міста, оскільки там зберігаються значні запаси агресивних хімічних речовин. Наприклад, кількість рідкого хлору приблизно оцінюється в 5-7 тисяч тонн. Умови зберігання небезпечної речовини не відповідають встановленим нормам, і ризик витікання його збільшується з кожним днем. Міський голова В. Буряк на нараді зазначив, що листи з описом критичної ситуації на цьому запорізькому підприємстві направлені голові ОДА, в СБУ і начальнику управління ГСЧС області, пише zaporizhzhia.one.
На сьогоднішній день у міської влади немає ніякої можливості з правової точки зору впливати на ситуацію, оскільки завод знаходиться в процесі ліквідації і знаходиться в списках на приватизацію. Рахунки підприємства заарештовані. При цьому наголошується, що в разі їх розблокування, завод в змозі самостійно утилізувати небезпечні речовини, або зробити все можливе для нормалізації умов їх зберігання.
У планах депутатів міської ради – організувати цілодобову охорону підприємства для запобігання випадків крадіжок металу та інших речей, що представляють цінність, так як подібні дії невідомих правопорушників і можуть призвести до витікання хлору, що залишився нічийним, а значить – і до виникнення техногенної катастрофи.
Також відзначимо, що Міністерство регіонального розвитку як мінімум з 2018 року повідомлено про існуючу на «Кремнійполімері» проблему. На своєму сайті воно оприлюднило інформацію про те, що неодноразово зверталося в різні інстанції – в Мінприроди, до представників Запорізької ОДА, до арбітражного керуючого майном підприємства – боржника, – однак безрезультатно.
Колишні працівники «Кремнійполімера», що залишилися без зарплат за останні відпрацьовані 6-12 місяців, а також жителі Павло-Кічкасу, чиїм будинкам в першу чергу загрожує екологічне лихо з вини підприємства, неодноразово влаштовували пікети і мітинги під будівлею мерії Запоріжжя. Однак це не сприяє, як бачимо, якнайшвидшому вирішенню ситуації, оскільки чиновники продовжують бездіяти, а люди щодня бояться за свої оселі, життя і здоров’я.