Комунальний терор. Невиплата субсидій, – та що буде потім

Оплата комунальних послуг вимагає виділення чималих коштів із сімейного бюджету, яких у деяких категорій громадян просто немає. Як правило, мова йде про найбільш незахищені верстви населення – пенсіонерів в першу чергу, безробітних, людей з інвалідністю, малозабезпечених працездатних громадян, людей, які отримують мінімальну заробітну плату. На допомогу таким людям повинна приходити держава, допомагаючи в оплаті. Для цього був розроблений і впроваджений механізм надання субсидій на послуги ЖКГ. Далі на zaporizhzhia.one.

2

Мінімізація виплат

У минулому році влада почала повномасштабну кампанію з глобальної «зачистки» одержувачів таких виплат з метою мінімізувати бюджетні витрати. Відповідно до звітів профільних відомств, армію одержувачів бюджетних грошей вдалося скоротити чи не вдвічі. Решті, які успішно пройшли верифікацію (читай – довели повну і абсолютну фінансову неспроможність для оплати настільки роздутих комунальних рахунків), люб’язно надали можливість свою субсидію монетизувати, тобто отримувати її живими грошима на руки і самостійно розподіляти між постачальниками послуг. Ще на етапі впровадження цього нововведення звучали голоси скептиків, які передбачали, що таким чином держава просто знімає з себе функцію забезпечення цих людей повноцінною допомогою на оплату ЖКГ, так як ніхто не зможе проконтролювати і забезпечити своєчасне перерахування коштів одержувачам, а наявність боргів за комуналку автоматично веде до зняття субсидії. Тобто, говорячи простою мовою, обов’язок держави перерахувати кошти вчасно існує тільки на папері і не тягне за собою в разі невиконання будь-яких персональних санкцій, а обов’язок споживача житлово-комунальних послуг оплачувати їх своєчасно настільки обов’язковий до виконання, що в разі несплати його можуть не просто відключити від забезпечення, але і подати на нього в суд. І стягнення може бути направлено при цьому навіть на єдине (!!!) житло боржника.

І її ефект

Опалювальний сезон цілком наочно показав, що скептики мали рацію. А ось в якому ступені – подивимося згодом. Однак цифри, оприлюднені напередодні, бентежать і лякають одночасно. Так, згідно з офіційними даними, заборгованість держави на початок 2020 року, озвучена Валерієм Пацканом, головою Рахункової палати, є в 19 областях України – тобто, майже на всій її території! У сумі вона становить без малого 15 мільйонів гривень. У п’ятірку лідерів за величиною боргу увійшли Львівська, Дніпропетровська, Київська, Запорізька області. А в поточному році надання бюджетної «допомоги» місцевим радам у вигляді субвенції і зовсім не передбачено.

ш

Законодавча безвихідь

На даний момент про погашення цієї заборгованості нічого не відомо. Більш того, при незмінно недоотримуючому бюджеті виплатити гроші неможливо фізично.

У зв’язку з цим виникає резонне питання: що робити одержувачам і постачальникам? З останніми все відносно просто. Залежно від конкретної ситуації вони можуть просто в будь-який момент припинити надання послуги кінцевому споживачеві з простим формулюванням: за несплату протягом скількох-то місяців. У випадку з надто об’ємними боргами немає юридичних перешкод навіть для звернення до суду для стягнення цієї самої заборгованості. Але в чому винен акуратний раніше платник, який просто не отримав вчасно необхідну йому суму від держави?

Вихід є?

На думку профільних експертів, своє плече в таких випадках змогла б надати місцева влада шляхом «докладання» своїх коштів в загальну скарбничку, призначену для виплат субсідіантам. Однак абсолютно зрозуміло, що обсяги коштів, про які йде мова, досить чималі в масштабах кожної конкретної області та, щоб виплатити їх людям, необхідно зняти ці гроші з інших статей.

Ще одним виходом могло б стати ініційоване на рівні держави повернення до старої, немонетизованої, формі надання субсидії з метою влаштувати такий собі «взаємозалік» між постачальниками і державою, і таким чином позбавити людей від боргів. Однак такий варіант не обговорюється.

Більш того, Кабінет міністрів України передбачив підвищення частки комунальних платежів в структурі сімейних бюджетів українців з 15% до 20%, – тобто одномоментно на одну третину. Це допоможе додатково скоротити кількість одержувачів допомоги. Економічний ефект від цього нововведення для своїх сімейних бюджетів громадяни України не відчують повністю аж до опалювального сезону 2020-2021, коли він стане більш ніж очевидний, адже влітку і навесні відсутня оплата за опалення, і платежі порівняно невисокі.

7

Світло в кінці тунелю

Який же вихід із ситуації влаштував би і владу, і громадян країни? Очевидно, що на даному етапі «спільний знаменник» знайти надзвичайно важко. Держава зі свого боку максимально «закрутила гайки», заборонивши накопичувати борги під загрозою позбавлення субсидії (і неважливо, з якої причини ці борги накопичуються, і що людина просто не отримала належні їй за законом гроші), і законодавчо не забороняє підприємствам-постачальникам будь-якими шляхами у користувача послугами ці кошти стягувати, аж до звернення в суди. Споживач же, зі свого боку, викладаючи суму набагато більшу, ніж потрібні 15%, все-одно винний, адже без суми субсидії багатьом (пенсіонерам з мінімальною пенсією, наприклад) просто фізично не під силу оплачувати комуналку в повному обсязі.

Кроком на шляху до нормалізації цієї складної ситуації могло б стати ще державне регулювання тарифів, або хоча б якісна перевірка їх ще на етапі формування. Однак зроблено цього, швидше за все, не буде.

7

Замість післямови

Як показують підрахунки фахівців, чим вище зростає ціна на житлово-комунальні послуги, тим більше стає і сума заборгованості населення за їх використання. Тобто в кожен черговий стрибок тарифів уже закладений економістами певний відсоток неповернення. Компенсують цю різницю підприємству-постачальнику виключно сумлінні платники, на чиї плечі лягає обов’язок платити за всіх. І з кожним роком ситуація все більше погіршується.

More from author

LEAVE A REPLY

Please enter your comment!
Please enter your name here

Порушують та не платять. Як в Запорізькій області розбивають дороги та хто має з цим боротись

Епопея з запорізькими дорогами, які з'явилися завдяки проекту «Велике будівництво» (завдяки тому самому проекту, через який у запоріжців не з'явились в розпал...

Три нововведення, які очікують запорізьких школярів вже в цьому році.

Освітню систему України продовжують стрясати найрізноманітніші зміни. Деякі з них мають статус реформи, і зачіпають глобальні питання, а деякі впливають, прямо або...

Рейдери запорізького розливу. Як жителів міста залякують і змушують платити чужі борги

Ні для кого не секрет, що в сучасній Україні досить часто промишляють незаконними і навіть злочинними способами. Такі «спадкоємці Остапа Бендера», знають...