Податки (тобто обов’язкові відрахування в бюджет країни) повинні платити всі громадяни України зі своїх доходів. Ця азбучна істина, приправлена неабиякою часткою тіньової економіки, прекрасно відома кожному. Ця повинність практично безумовна, і у нас не питають, чи не хочемо ми профінансувати ту чи іншу авантюру влади, а просто ставлять перед фактом. Зокрема, саме так сталося з початком протистояння на сході України, коли так би мовити «добровільно-примусово» був введений військовий збір. Передбачалося, що це тимчасовий захід, і коли-небудь, в прекрасному далеко, його скасують. Однак, введення подібних зборів, як виявилося, зайвий раз доводить, що немає нічого більш постійного, ніж тимчасове. Збір на місці, і нікуди не дівається. Схоже, такий приклад минулого уряду виявився вельми заразливим, і новий вже думає про те ж, пише zaporizhzhia.one.
Новий податок?
Вчора, 13 травня, було анонсовано введення якогось «культурного податку». Передбачається, що таким чином шановні депутати відреагували на флеш-моб представників українського шоу-бізнесу та деяких медіа, що стався напередодні. Ті заявили, що в умовах карантину не мають можливості нормально існувати, і попросили підтримки держави. Оскільки іншої підтримки депутати надати не можуть (або не хочуть?), то було вирішено змусити самих українців «скинутися» грошима і підтримати артистів. Чи можуть громадяни країни в точно таких же карантинних умовах зробити це, і чи потрібно це їм взагалі, – про це поцікавитися не спромоглися, і з легкої руки народного депутата Євгенії Кравчук було вирішено шоубізовців підтримати.
Втім, після серйозного ажіотажу в соцмережах, коли багато жителів країни засумнівалися в адекватності авторів цієї ідеї і повідомили, що вітчизняний культурний продукт не споживають зовсім (тобто в кінотеатри не ходять, вистави не відвідують, книги не читають і радіо не слухають), і тому платити не бажають, аж до переходу «в тінь», було оголошено, що ці гроші візьмуть не в вигляді податків з українців, а виділять з ПДВ, дозволивши діячам культури платити за істотно зниженою ставкою.
Є одне «але»
Начебто, майже перемога, і все відмінно. Однак є кілька питань, відповіді на які важливі для всіх жителів країни в цілому, і Запоріжжя зокрема. По-перше, чому стягування нових податків відбувається так раптово і безкарно? Всім очевидно, що і ті податки, які кожен українець платить регулярно протягом багатьох років, не використовуються за призначенням. Інакше такі галузі, як капітальне будівництво, освіта і медицина були б забезпечені набагато краще. По-друге, чому українська культурна галузь, яка фінансується набагато стабільніше (в перерахунку на кількість зайнятих в ній людей), ніж ті ж медицина і освіта, насправді не потрібна споживачеві на внутрішньому ринку, і в цьому не соромно зізнаватися? Постійні скандали, пов’язані з кіновиробництвом і книговиданням, присутні (згадати хоча б кіноепопею «ДАУ» Іллі Хржановського, або провал в прокаті фільму «Наші котики»), та й в рейтингу найбільш читаючих націй Україна значиться далеко не в перших рядах. Вірніше буде навіть сказати, що вона знаходиться в самому хвості списку. Чому, з урахуванням величезних сум, що вливають в сучасну українську культуру, прориву так і не відбувається?