Прихильників газових плит і сучасних варильних поверхонь приблизно однаково. Але тим, хто планує придбати нову плиту, краще знати особливості, плюси та мінуси цих різновидів.
Варильні поверхні
Це ідеальний варіант із точки зору економії місця, якого на кухні завжди бракує. Якщо вам не потрібна духова шафа, то просто монтуєте поверхню в стільницю, під якою можна облаштувати що завгодно. Є два типи варильних поверхонь: електричні та індукційні. Електричні відомі давно, вони дещо нагадують звичайні електроплити, але з деякими відмінностями: поверхня зазвичай плоска, а межі конфорок виділені намальованими колами. За розігрівання відповідає спіральний ТЕН, який нагріває поверхню конфорки, звідки тепло передається на посуд. Принцип дії індукційних поверхонь принципово інший: нагрівання посуду відбувається під дією магнітного поля, яке виникає внаслідок пропускання струму через мідну індуктивну котушку. Основні переваги варильних модулів:
- більш сучасний і лаконічний дизайн;
- поверхня здебільшого виготовляється зі склокераміки: цей матеріал досить міцний, здатний витримувати будь-які температури, легко миється;
- варильні поверхні, особливо індукційні, швидше нагрівають посуд: щоб довести 1 літр води до кипіння, їм треба приблизно 5 хвилин, на газових конфорках для цього потрібно 8–10 хвилин;
- такі панелі мають інтуїтивно зрозуміле сенсорне управління.
Але є й недоліки:
- І електричні, і тим паче індукційні поверхні коштують дорожче газових. Якщо порівняти на прикладі сайту Алло.юа, скільки коштує варильна поверхня Bosch усіх трьох різновидів, то різниця в ціні може бути кратною.
- Складніший монтаж. Встановити самостійно навряд чи вийде, оскільки потрібно буде вирізати в стільниці отвір і забезпечити підведення комунікацій.
- Склокерамічні панелі мають обмеження за вагою: на одну конфорку — не більш як 6 кг, на всю поверхню — до 17 кг.
Газові плити
Моделі останніх поколінь — це стильні плити і сучасним дизайном і розширеним набором функцій. Тут вам і дисплей, і світлодіодні індикатори, і ще багато модних і корисних «фішок». Більшість газових плит виконані в класичному стилі, у вигляді тумби з духовою шафою, хоча є і настільні варіанти, коли плита монтується в стільницю. Плюси газової класики:
- доступна вартість, особливо якщо вибирати у великих інтернет-магазинах, де ціни зазвичай нижчі;
- готування їжі на газу більш економічне;
- механічне управління;
- поверхня, за якою легко доглядати (варіанти: емаль, міцне скло, нержавіюча сталь).
Серед основних недоліків — підвищена небезпека, оскільки маємо справу з відкритим вогнем, та ймовірність появи витоку газу. Не забуваємо й про неминуче накопичення кіптяви — і на самій плиті, і на посуді, і навіть на стінах та меблях. Висновки потрібно робити, беручи до уваги й інші критерії. Наприклад, габарити кухні, кількість членів сім’ї, виділений для придбання плити бюджет.